«Упокой душу рабів твоїх, невинно убієнних голодом»

23 листопада у Полтаві за участі воїнів ЗСУ, виконкому Полтавської міської ради, в.о. Полтавського міського голови Катерини Ямщикової, депутатів Полтавської міської ради, Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та патріотичних містян під гаслом «Запали свічку пам’яті, борись за Україну, підтримуй воїнів!» відбувся меморіальний захід з вшанування пам’яті жертв Голодоморів біля однойменного Меморіалу у сквері на перехресті вулиць Європейської, Панаса Мирного та Володимира В’язуна.

Серед ініціаторів і організаторів спорудження цього міні-меморіалу були ті, хто захищали Україну як зі зброєю в руках, так і в тилу відстоювали культурно-історичну спадщину. Це і депутат міської ради, воїн ЗСУ Юліан Матвійчук (вічна пам’ять!), і Віталій та Олександр Сорокові, співзасновники Руху ветеранів російсько-української війни на Полтавщині.

Присутні поклали квіти до меморіалу та запалили свічки пам’яті по невинно убієнних жертв Голодомору-геноциду 1932-33 рр. Духовенство ПЦУ з Свято-Покровської церкви м. Полтава провело богослужіння та панахиду, молитовно згадавши замордованих штучним голодом українців. До присутніх звернулися настоятель Свято-Покровської церкви ПЦУ о. Миколай Храпач та священик цієї церкви о. В’ячеслав Рукас. Вони акцентували на тому, що внаслідок окупації російсько-комуністичним режимом Української Народної Республіки значна частина України на початку 1920-х років опинилась у складі СРСР. Голодомор— прямий наслідок втрати державності, а ще це була дикунська московська технологія придушення визвольного руху за незалежність. У Москві вдалися до вбивства голодом, аби знищити українців як націю, що могла поставити питання про відновлення незалежної держави.

«Мільйони наших громадян стали жертвами тоталітарної системи, яка прагнула нас знищити. Нині нащадок сталінського СРСР – Росія знову намагається стерти нас з лиця землі. Часи змінились, але ворог той самий», – сказав ведучий меморіального заходу.

З журналістами спілкувався представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар. Він зауважив, що український народ чинив спротив геноциду, зокрема у 20-х роках, 1930 і 1932 роках Україною прокотилася масштабна хвиля масових протестів і збройних виступів проти насильної колективізації селянських господарств. Приміром, у 1930 році було зафіксовано понад 4 тисячі масових протестних виступів, у яких брало участь до 1,2 мільйона селян. Згадав і занесення цілих сіл на «чорні дошки», зокрема Лютеньку і Кам’яні Потоки на Полтавщині.

Інформаційно-просвітницькі відеоматеріали УІНП

демонстрували на Полтавському телеканалі «Місто+» протягом дня 23 листопада.

Це ролики з циклу «Голодомор не зламав» про полтавців Олеся Гончара

та Василя Барку

«Голодомор 1932-1933 років став фінальним акордом процесів, які здійснював комуністичний тоталітарний режим з кінця 1920-х років, коли всі поступки у формі непу, українізації згортаються і встановлюється тотальний контроль. Як не дивно, саме селянство на початках цих процесів було великою мірою незалежним від влади. Тож для компартійної верхівки було важливо взяти селян під контроль». Про це та інше телеглядачі Полтавського краю довідалися з інтерв’ю кандидата історичних наук, заступника голови УІНП Володимира Тиліщака