Сьогодні прийшла біда в мій підрозділ. Загинув один із хоробріших воїнів, який не знав ні страху, ні кланявся кулям.
Ільницький Олександр, позивний “Барні”.
Саме про нього я розказував, коли під час Іловайську він ходив на сепарів в повний зріст і проливав на них кулеметний свинцевий дощ не ховаючись. А я зірвав тоді голос намагаючись його повернути(((
Сьогодні він загинув.
Загинув як Герой Украіни, зі зброєю в руках, захищаючи рідну землю.
Про тебе вічно пам’ятатимуть в нашій державі.
Спочивай з миром, Брате.
Aндрій Tетерук
________
Сьогодні вбили БАРНІ! Я не хочу казати загинув. Його вбили. Як вбивали небесну сотню на Майдані, як вбивали стоні та тисячі наших хлопцій у цій недо-війні. Вбили під час чергового перемирря.Все спокійно. Всі задоволені. Процес іде, Мінські домовленості продовжено на рік… Ми звикли до повідомлень спкерів АТО: За минулу добу загинув один військовослужбовець. Завтра на мій стіл покладуть зведення за добу. Там буде: “МВС: безповоротні втрати – 1 бойова”… Я звик до цих зведень до цих цифр. Я передам їх туди де вони стануть статистикою. Але ця безповороня втрата – наш Барні! Чуєте, НАШ БАРНІ!!!. Коли мені прийшло СМС я стояв і тихо ридав, ні я по вовчому, але майже мовчки вив! Наш Барні! А навколо ходили ситі, задоволені, яким взагалі начхати, головне щоб їх не чіпало, головне щоб гроші робилися, які люблять тишу…
А Барні більше не буде… Не буде більше легенди батальону “Миротворець”, частки його великої сім’ї, частки його душі.
Сашко був надзвичайною людиною! Йому завдячують життям багато “Миротворців”. Невисокий, але кремезний, з особливим почуттям гумору… З абсолютною відсутністю страху в моменти, коли треба діяти. За найтяжчих обставин виникала його кумедна фігура з гранатометом РПГ-7 і звучали незабутні слова: “Командир! А дай я його ****!” Коли по нас прицільно гатив міномет в Іловайську, коли не можливо було підяти голову та вилізти з ями, Барні сказав “А дай я його ****!”, проліз під парканом, пішов до сєпарів і вгатив! А потім довершив справу з Стєчкіна! На ворожій території! Коли по Іловайську поїхав танк, що ввалив в стіну депо, всі реально злякалися. А Барні сказав: “Зараз я його …” і побіг ловити танка. Добре що вчасно розібрались, що він наш, бо в***** би точно!” Він вижив у Іловайську, залікував нелегкі поранення та знову подався в батальон. Він кошмарив сєпарів під Майорськом і Зайцевим. Рейди на позиціїї сєпарів Барні з товаришами – це окрема сторінка історїі. Він був немов зачарований, як характерник. Мабуть мольфари його оберігали, чи що… Це була не перша і не друга його ротація (не можу казати скільки вони там були).
Куля снайпера… В голову…
Достойна смерть для козака, захищаючи Вітчизну. Але це смерть нашого друга, брата. Залишилась дружина і дочка… ми обов’язково будемо намагатись розділити біль втрати. Яку завтра в зведенні назвуть: “МВС: одна безповоротня, бойова…” Але люди, зрозумійте одне: втрата БЕЗПОВОРОТНЯ!!! Не має вороття! І всіма цими безпововоротніми втратами ми закриваємо шлях на вороття до старого існування. І це вже час зрозуміти тим, хто на крові та слозах видерся на вершини влади, хто з війни зробив бізнес, і чий бізнес процвітає під час війни… Ви – тимчасові. Нахапати та втекти – не вдасться. І всіх нас в безповоротні не переведете. Ми давно безповоротні. Ми йдемо вперед. В ім’я України, в ім’я її героїв, в ім’я твоєї пам’яті – наш Сашко, наш БАРНІ!
Прощання в Києві в понеділок на Майдані, читати тут
