У п’ятницю, 17 липня на вулиці Пухівській, 7 (Деснянський район, Троєщина) Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті (ГДА УІНП або Архів національної пам’яті) презентував журналістам, громадськості та професійній спільноті архівістів, істориків та музейників проєкт реконструкції приміщення.
Реконструкція, за стабільного фінансування, триватиме два роки. Коли роботи будуть завершені, то у відновленому приміщенні на Пухівській, 7 будуть зібрані близько 4 млн. справ з архівів Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції, Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, органів прокуратури, судів тощо. Це буде найбільший архів на території України та серед аналогічних архівів країн Центральної та Східної Європи.
Завдання Архіву – зберегти архівні документи репресивних органів та забезпечити право на доступ до цієї інформації для всіх охочих. Такі інституції, в яких зібрані докази злочинів комуністичного тоталітарного режиму, вже давно створені у розвинених європейських країнах, які, свого часу, також будували “комуністичне майбутнє”. Зокрема, це Німеччина, Литва, Чехія, Польща, Угорщина тощо.
ГДА УІНП отримав будівлю в 11 тис. кв. метрів на вулиці Пухівській, 7 у червні 2019 року від Національного банку України. Приміщення Архіву розташовується на території Банкнотно-монетного двору НБУ, але будувалося з 1983 року для заводу “Алмаз” (було здане в експлуатацію 1990 року).
25 червня 2019 року ГДА УІНП набув статусу окремої юридичної особи. І одразу ж приступив до роботи. “З вересня минулого року Архів став замовником проєктування та реконструкції приміщення, – розповідає директор ГДА УІНП Ігор Кулик. – За півроку (вересень 2019 – березень 2020) Архів зібрав вихідні дані, разом з проєктантами розробив проєктну документацію та отримав позитивний експертний висновок. Дипломовані спеціалісти підтвердили, що наші ідеї, промальовані на папері, відповідають всім будівельним, архівним, санітарним та іншим нормам. Фахівці надали підтвердження, що ми можемо переходити до будівництва найсучаснішого Архіву вже на практиці”.
У квітні цього року 57,6 млн грн, виділені на реконструкцію Архіву, були забрані на боротьбу з коронавірусом. Відтоді будівництво приміщення стоїть “на паузі”.
Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко, який взяв участь у публічній презентації проєкту, висловив підтримку Архіву національної пам’яті: “Це дуже важливий для України проект, бо ми маємо пам‘ятати власну історію в усіх її проявах. Реконструкція архіву відновить історичну справедливість, демократію та дасть всьому світу доступ до правди. Правди про права людей, чиї долі були знищені СРСР. Плануємо, що архів стане найбільшим у Східній та Центральній Європі, розвиватиме бренд України, стане меккою отримання інформації для совєтологів та дослідників. Все відкрито та доступно без “совершенно секретно”.
“Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті стане місцем консолідації та правди, простором, де будуть зібрані документи репресивних органів, що зберігалися в архівах по всій країні. Тут вони будуть оцифровані та належним чином досліджуватимуться. У світоглядному сенсі архів стане справжнім флагманом доступу до правди, до майже столітньої історії репресій проти людей, які жили на нашій території”, – заявив голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.
Учасниками заходу стали також голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України Андрій Когут. Підтримку Архіву висловив також громадський діяч, політв’язень, історик дисидентського руху, співробітник Харківської правозахисної групи Василь Овсієнко.
Коротко про реконструкцію Архіву національної пам’яті у цифрах:
Поверхів – 8
Площа – 19 550 м²
Простір “Open Space” площею 1 100 м² на 3 поверхах
Читальна зала на 42 місця
Конференц-зала на 70 місць
32 архівосховища площею 8 500 м²
Автостоянка на 44 машиномісця
Орієнтовно 4 000 000 справ
Планова чисельність – 150 працівників
Термін реконструкції – 2 роки
Загальна вартість реконструкції – 686 млн грн, з яких:
будівельні роботи – 407 млн грн;
устаткування – 243 млн грн;
інші витрати – 36 млн грн.
