Відгук на збірник документів і матеріалів
Михайло Дяченко («Марко Боєслав») – поетичний символ боротьби ОУН і УПА. Документи і матеріали / відп. ред. О. Стасюк, упоряд.: О. Бежук, Л. Дейнека, Р. Забілий, В. Ільницький, Я. Коретчук, Р. Марцінків, М. Посівнич, М. Романюк; НАН України. Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, Івано-Франківська міська рада. Івано-Франківськ, 2025. 912 с.
Збірник документів і матеріалів, присвячений Михайлові Дяченку (Марко Боєслав, Гомін, Славобор) – одному із найяскравіших представників поезії українського резистансу. Його постать в історії українського визвольного руху середини ХХ ст. як борця та людини непересічного поетичного таланту давно приваблювала дослідників. Про нього написано дві монографії, десятки біографічних статей і нарисів, у численних збірниках опубліковано його поезії, вивчається творчий доробок поета. З ініціативи колишнього депутата Івано-Франківської обласної ради З. Бойчука знято художньо-документальний фільм. Однак робота над дослідженням постаті «Марка Боєслава» та його феноменального амплуа – повстанський поет – далека від завершення.
Збірник – перша спроба комплексно висвітлити життєвий шлях та творчий доробок поета. Він складається з чотирьох розділів, у яких представлені поетична, драматична та публіцистична спадщина М. Дяченка (поетичні збірки міжвоєнного періоду та видані у підпіллі, драми, поеми, оповідання і нариси, публіцистичні статті, друковані у тогочасних легальних часописах та на сторінках видань ОУН), його особисті документи та унікальні фото, виявлені у повстанських та державних архівах, щоденникові записи поета за 1951-1952 рр., матеріали польської поліції та радянських спецслужб, а також інші матеріали, які дослідникам вдалося відшукати у Центральному державному архіві вищих органів влади (ЦДАВО) України, Галузевому державному архіві Служби безпеки України (ГДА СБУ) м. Києва, Центральному державному історичному архіві у м. Львові (ЦДІАЛ), Архіві Центру досліджень визвольного руху (АЦДВР), Державному архіві Івано-Франківської обл. (ДАІФО), Архіві Управління СБУ у Івано-Франківській обл., Івано-Франківському обласному музеї визвольної боротьби ім. С. Бандери, рукописному відділі Науково-довідкової бібліотеки ім. В. Стефаника (Львів).
Збірник супроводжує вступна стаття, у якій висвітлено життєвий шлях поета: дитинство і юність, участь у численних громадсько-політичних організаціях міжвоєнного періоду, діяльність на еміграції 1939-1941 рр., період Збройного підпілля ОУН. Серед документів, які стосуються біографії поета, хочеться виділити життєпис поета, написаний власноручно, листи М. Дяченка до редакцій молодіжних часописів 1930-х років із проханням опублікувати його поезії, переписку з адміністрацією Українського технічно-господарського інституту (УГТГІ) у Подєбрадах (Чехія) з метою отримання вищої освіти, інструкції та листування М. Дяченка з Провідниками ОУН тощо. Надзвичайно інформативною є наглядова справа, заведена на М. Дяченка Станиславівським поліційним управлінням, у якій постерунковим с. Боднарова та іншими агентами зафіксовано майже кожен крок поета впродовж 1931-1939 рр. Уявлення про діяльність М. Дяченка на посту керівника Карпатського крайового проводу ОУН(б) дають щоденникові записи поета, виявлені київським дослідником О. Іщуком в ГДА СБУ, у яких він ретельно зафіксував умови та обставини боротьби підпілля впродовж 1951 та перших місяців 1952 рр., настрої та побут повстанців, обсяг зробленої ним роботи. Чимало сторінок у збірнику присвячено особистому життю поета.
Видання виконано в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України колективом науковців під керівництвом доктора історичних наук, старшого наукового співробітника Олександри Стасюк. До роботи над збірником залучалися також представники інших наукових інституцій України, працівники архівів, музеїв та бібліотек. Слід відзначити науковий підхід до укладання збірника, який позначився на принципах відбору та відтворення документів і матеріалів, а також їх систематизації. Зокрема, упорядники віддавали перевагу архівним зразкам творчості поета, брали до уваги лише твори встановленого авторства, намагалися зберегти мову оригіналу документів та тогочасний правопис. Видання ілюстроване фото-матеріалами, які, на жаль, не є численними, оскільки родинний архів Дяченків більшовики спалили 1945 року. Рівно ж не зберегли жодних фото члени родини та односельці поета через страх перед репресіями.
Можемо констатувати, що історіографія українського визвольного руху ОУН і УПА поповнилася новим вартісним виданням, яке викличе значний резонанс у наукових колах, буде корисним для учнівської та студентської молоді, а також широкого загалу українських читачів.
Галина Стародубець, доктор історичних наук,
професор Житомирського національного університету ім. І. Франка
