Вигадані справи, розстріли, табори і заочне засудження — так комуністи розправлялися із тими хто керував Українською Народною Республікою. Матеріали про це збереглися в архівах. Сьогодні підбірку з 298 документів зробили доступною онлайн.
17 із 23 репресованих міністрів УНР та Гетьманату комуністичний режим убив чи довів до смерті в ув’язенні. ЧК розстріляла міністра народної освіти Української Держави Володимира Науменка та міністра фінансів Петра Климовича лише за сам факт перебування на урядових посадах.
13 міністрів на чолі з колишнім прем’єр-міністром УНР Всеволодом Голубовичем Верховний надзвичайний революційний трибунал УСРР 22—30 травня 1921 засудив до 5—10-х років ув’язнення в концтаборах. Ця справа проходила під назвою «Справа уряду УНР».
Відома також справа «Спілки визволення України» (1929—1930), сфабрикованої в ГПУ, містить слідчі документи про міністрів УНР Сергія Єфремова, Андрія Ніковського та Володимира Чехівського.
Одним із небагатьох, хто уник розстрілу, був колишній міністр єврейських справ УНР Пінхас Красний, заарештований у лютому 1938 р. як член «антирадянської сіоністської терористичної організації». У 1939 р. його справу було призупинено. Проте йому теж судилося загинути — імовірно, від рук нацистів у Бабиному Яру.
Тих, кому не вдалося емігрувати якомога далі, викрадали комуністичні спецслужби і вивозили для репресування в СССР.
«Такою була ціна втрати держави для політичної еліти 100 років тому. Сьогодні, коли триває чергова війна Росії проти України, вкрай важливо пам‘ятати уроки історії часів першої незалежності», — прокоментував колекцію, автор ідеї та упорядник, директор Архіву СБУ Андрій Когут.
Докладніше про долі міністрів Української революції 1917—1921 рр. читайте у спецпроекті Центру досліджень визвольного руху та ТСН за посиланням.
Документи з Архіву СБУ, Центрального державного архіву громадських об’єднань України та Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України про 23-х міністрів Української Народної Республіки та Української Держави, репресованих комуністичним режимом, опублікував Центр досліджень визвольного руху на сайті Електронного архіву.
Весь масив документів про репресованих міністрів увійшов до науково-документального видання «Горе переможеним. Репресовані міністри Української революції», презентація якого відбудеться 28 лютого в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану (Майдан Незалежності, 2, Будинок профспілок, 2-поверх) о 18 годині 30 хвилин.
Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є сервісом відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Проект реалізується Центром досліджень визвольного руху спільно з Львівським національним університетом імені Івана Франка та Національним музеєм “Тюрма на Лонцького” за участі Архіву СБУ, Українського інституту національної пам’яті та Національного університету “Києво-Могилянська академія”. Сьогодні в Е-архіві доступні копії майже 25 000 документів. Місія проекту — робити минуле доступним.
Нагадуємо, що в рамках реформи декомунізації, Україна надає вільний для кожного доступ до документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КҐБ. Звернутися до архіву можна особисто або написати електронного листа. Це право передбачено Законом України “Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років”. Для детального ознайомлення з рекомендаціями щодо пошуку та відповідями на поширені питання рекомендуємо порадник як шукати в архівах “Право на правду”.
Практичні поради по роботі за архівами КГБ, Центрдосліджень визвольного руху узагальнив в посібнику “Архіви КҐБ для медіа”. Автори посібника: Володимир Бірчак, Андрій Когут, Ольга Попович, Отар Довженко, Юрій Макаров і Ярина Ясиневич. Книга доступна онлайн українською, англійською та російською мовами.
Фото:
Перший склад Генерального секретаріату Української Центральної Ради, Київ, 1917 рік. Cправа ліворуч: (у першому ряду) Симон Петлюра, Сергій Єфремов, Володимир Винниченко, Христофор Барановський, Іван Стешенко. В овалі – Валентин Садовський. Стоять: Борис Мартос, Микола Стасюк, Павло Христюк.
