Відомо, що Організація Українських Націоналістів засуджувала вторгнення Радянського Союзу в Афганістан і співчувала моджахедам. Більше того, – вона активно задіювала дипломатичний, інформаційний та інші фронти, щоб сформувати антиросійську повістку дня серед західних інтелектуалів, політиків, всіляко підтримувала боротьбу афганців проти окупантів. Адже це вкладалося в її концепцію АБН – Антибольшевицького Блоку Народів. АБН проводив активну політику підтримки поневолених Москвою народів і виступав за національні революції та створення незалежних держав на руїнах СССР.
Це вважалося (і вважається) найефективнішим засобом закрити тему російського імперіалізму і забезпечити стабільний мир.
Але цього не розуміли, та й нині, нажаль, не розуміють західні еліти, які бояться розпаду Російської Федерації та неконтрольованої міграції й невизначеності, в таких обставинах, стосовно власника ядерної зброї…
Однак західні еліти – на Заході, а в українців «немає іншого Дніпра», як писав Тарас Шевченко.
Листівка, текст якої можна тут бачити, була виявлена кілька років тому в Архіві ОУН, який знаходиться в Українській Інформаційній Службі в Лондоні – Ukrainian Information Service – London. Існує вона в одному екземплярі. Виготовлена на звичайному папері, на відміну від більшості листівок, які масово виготовлялися в друкарні Української Видавничої Спілки на 200 Liverpool Road.
Володимир Павлюк, який працював багато років друкарем, пригадує, що дуже тонкий папір цих листівок постійно налипав на ротори друкарської машини, завдавав багато клопотів, але не було ради – відтирали, мили і друкували, друкували… Тонкий папір – то для того, щоб листівки в якомога більшій кількості вміщалися в підошви черевиків, палітурки книг та інші речі, для доправлення до України та в інші місця призначення.
Та повернемося до тексту листівки, яку не потрібно було приховувати по дорозі до Афганістану, адже проти тодішньої «Спеціальної військової операції» Кремля повстав увесь цивілізований світ:
Свобода народам!
Свобода людині!
УКРАЇНЦІ — ВОЯКИ СОВЄТСЬКОЇ АРМІЇ В АФГАНІСТАНІ!
Совєтська армія зайняла Афганістан, так, як 60 років тому зайняла Україну. Тоді український народ поневолено, українську незалежну Державу знищено, Україну перетворено в колонію Совєтської Росії, яка експлуатує українські багатства для своїх імперіялістичних цілей. Совєтська Росія хоче зробити це саме з Афганістаном.
Відмовляйтесь воювати проти афганського народу! Афганці мають право на самостійне національне життя! Вимагайте, щоб вас не вживали для боротьби проти афганських борців за свободу! Вимагайте, щоб вас забрали відбувати військову службу в Україні!
Боріться за права українського народу і права людини в Україні! Ставайте в обороні України, допомагайте їй визволитися з-під совєтсько-російського панування і стати самостійною Державою! Разом з іншими поневоленими народами валіть тюрму народів — СССР!
Хай живе вільна Україна! Хай живе вільний Афганістан!
ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ
Як бачимо, текст надруковано в 1982 році трьома мовами: українською, російською і… дарі (або пушту?). До речі, першою метою цієї публікації є знайти серед читачів спеціаліста зі східних мов. А друга мета – ширша і складніша. Адже досі всі спроби виявити серед українців – учасників Афганської війни тих, хто бачив цю листівку, виявилися мало успішними. Відгукнувся лише Валентин Калина, ветеран війни в Афганістані, на сьогодні відомий діяч націоналістичного руху та учасник російсько-української війни, який бачив її в Заранджі. Не знаємо, також, хто саме, за яких обставин і куди саме відправляв цю листівку. Як передавали? Чи знайшло це якийсь відгук в донесеннях «особістів» у складі Сов. Армії?
Геннадій Іванущенко
