Вшанування чину оборонців Крут – важлива частина нашої національної пам’яті, яка нагадує, що державність без армії неможлива. Хоробрість та жертовність крутянців зробила їх символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.
Водночас довгий час бій під Крутами був оповитий низкою міфів. Найпоширенішим був міф про те, що армії Муравйова протистояли 300 слабко підготованих студентів і гімназистів. Насправді ж у бою під Крутами брали участь понад 500 вояків і 20 старшин. На озброєнні мали гвинтівки, 16 кулеметів, які підтримував саморобний бронепоїзд – 76-міліметрова гармата, встановлена на залізничній платформі.
Більшість вояків-крутянців були вихованцями вищих військових навчальних закладів і мали достатньо вишколу, щоб під командуванням досвідчених старшин брати участь у бою. Під Крутами загинули, за різними оцінками, 70–100 оборонців, у тому числі 27 вояків Студентської чоти, які потрапили в полон і були вбиті. Натомість з боку більшовиків загинули щонайменше 300 вояків.
Що рідко згадувалося приналежно до бою під Крутами, так це його геополітичний контекст і значення. Бій українських воїнів проти більшовицької армії біля залізничної станції на Чернігівщині затримав ворога на чотири дні. Таким чином добровольці утримали столицю на час, необхідний для підписання Брестського мирного договору з країнами Четверного Союзу. Це означало визнання самостійної Української Народної Республіки субʼєктом міжнародних відносин.
Чому бій під Крутами від самого початку обріс міфами?
Причиною часто ставала політична кон’юнктура та емоції, які завжди супроводжували цю історію. Адже самопожертва викликає одні з найсильніших емоцій. У бою під Крутами 29 січня 1918 року з боку УНР брали участь кілька військових формувань – курсанти 1-ї української юнкерської школи імені Богдана Хмельницького, студенти Студентського куреня, козаки місцевого Вільного козацтва та інші менш численні підрозділи. Втім, пізніше увага зосереджувалася здебільшого на Студентському курені. Головним чинником стала доля студентів, яких в умовах важкого відступу взяли в полон і розстріляли більшовики. Образ відважних юнаків, які добровільно пішли захищати Батьківщину й пожертвували життями за свої переконання, був одним із найсильніших в українській історичній пам’яті впродовж десятиліть. І цей образ загалом відповідає дійсності.
Після звільнення Києва від більшовиків юнаків перепоховали у столиці, ту церемонію відвідали тисячі киян. Оборона Києва, його подальша більшовицька окупація і швидке звільнення були першими воєнними досвідами мешканців столиці. Образ юнаків, яким було трохи більше як 20 років, які пожертвували собою заради України й оборони столиці, став частиною тогочасної колективної пам’яті та свідомості. Порівняння загиблих крутянців із героями битви під Фермопілами – його нібито на церемонії перепоховання вжив Микола Зеров, який тоді викладав у 2-й українській імені Кирило-Мефодіївського братства гімназії, – відповідало способу думок та відчуттів тогочасної української публіки. Іншим наслідком порівняння зі спартанцями стало хибне враження, що під Крутами загинуло щонайменше 300 студентів.
Курсантів 1-ї Української військової школи імені Богдана Хмельницького та козаків Вільного козацтва, які винесли на своїх плечах головний тягар бойових дій, рідко згадували в контексті бою під Крутами. Частина з них приєдналася до Запорізького загону генерала Прісовського, який обороняв Київ, а пізніше опинилась у 2-му Республіканському курені підполковника Болбочана, який був розгорнутий у 2-й Запорізький полк. Вся слава й пам’ять про бій під Крутами дісталася Студентському куреню – як і думка, що всі вони полягли в тому бою.
Насправді багато крутян зробили військову й не тільки кар’єру. Долі декого врешті склалися суперечливо. Багато хто дожив до поважного віку.
Яків Рябокінь-Рогоза-Розанов, сотник Армії УНР. У бою під Крутами командував третьою сотнею 1-ї Української військової школи імені Богдана Хмельницького.
Вчився в Полтавській духовній семінарії, але Перша світова війна змусила змінити духовне покликання на військову справу. В 1917 році добровольцем пішов до війська, а згодом як старший унтерофіцер вступив до 1-ї Української військової школи імені Богдана Хмельницького.
У бою під Крутами, коли зі строю вибули старшини, взяв на себе команду над лівим крилом бойового порядку, без втрат вивів з бою третю сотню юнаків та долучену до неї частину Студентського куреня. Повернувся до Києва, продовжив бої з бандами Муравйова. Закінчив Київську інструкторську школу старшин. Воював у Запорізькому корпусі та 1-му Гуцульському полку морської піхоти. Брав участь у Першому зимовому поході, але захворів на тиф. Згодом сформував із земляків з Цибулева повстанський загін, з яким долучився до армії Михайла Омеляновича-Павленка та 4-ї пішої Київської дивізії, з якою відбув усі походи та бої 1920 року.
У 1921-му брав участь у Другому зимовому поході – в повстанській групі Палія-Чорного. Після розгрому рейду Юрія Тютюнника ще два роки вів партизанську боротьбу проти більшовиків у загонах Гайового й Струка.
Після завершення боротьби оселився на Житомирщині. З 1924-го по 1932 рік був торговельним інспектором шведської фірми «Діябольо». Коли залишився без роботи, поїхав до друзів у Варшаву. Там помер 1937 року від запалення легенів. Похований на православному Вольському цвинтарі у Варшаві.
У бою під Крутами брали участь дві жінки, сестри-жалібниці. Зокрема й уродженка міста Миргород на Полтавщині Олена Мельничук (доктор Кобизька).
Після бою під Крутами закінчила загальноосвітні курси гімназії Стельмашенка та фельдшерські курси, повернулася в лави армії. В кінці 1919 року виїхала в Галичину з епідемічним шпиталем, із яким до 1920-го була в польському полоні в Коломиї, а пізніше – в таборах для інтернованих у містах Каліш та Щипйорно. Перебралася до Чехії, вступила на курси медичного факультету Карлового університету, стала слухачем педагогічного інституту імені Драгоманова. Входила до Спілки українських лікарів Чехії, була фахівцем із внутрішніх хвороб. За спогадами крутянця Левка Лукасевича, померла на еміграції в 1960–1970 роках.
За матеріалами офіційного сайту УІНП https://tinyurl.mobi/37Cq5
