Майдан – це український спосіб відстоювання особистих і громадських свобод у відповідь на свавілля та деспотію влади. Явище є етапом боротьби за незалежність держави . Тож, 21 листопада, знаковий для всіх українців день – День гідності та свободи, день, коли мільйони українців вийшли на головну площу столиці, на майдани міст і містечок по всій країні . З нагоди знакової події в історії Україні у Полтаві провели низку заходів.
«Маємо пам’ятати»: у Полтаві відбувся вечір-реквієм
У «Літературній вітальні» Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського відділ соціокультурної діяльності за участі істориків-архівістів, митців та співробітників Інституту нацпам’яті влаштував просвітницький вечір «Маємо пам’ятати» до Дня Гідності та Свободи. Долучились до заходу уважні та небайдужі слухачі – старшокласники ліцею №1 імені Івана Котляревського разом із вчителькою Вікторією Гайдамакою.
Книжкова виставка з фонду бібліотеки, в тому числі й серії видань УІНП «Майдан від першої особи» нагадала присутнім про те, що кількість видань про Революцію Гідності буде лише збільшуватись, бо ця героїчна тема ще до кінця не вивчена. Постійно з’являються нові спогади та свідчення, фото- та відеохроніки, дослідження майданів у регіонах тощо.
На заході виступив історик, заступник директора Державного архіву Полтавської області, краєзнавець, заслужений працівник культури України, голова Полтавського міського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Тарас Пустовіт.
Поетичною окрасою вечора-реквієму став виступ відомого полтавського лікаря Андрія Дзюби. Він декламував свої вірші (серед них про Симона Петлюру та визвольні змагання українців) й подарував бібліотеці чергову збірку своїх поезій «Мольфарові мандри».
Промовляв також і регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар :«За всю новітню історію українці пройшли через три майдани. Перший – це 16 днів жовтня 1990 року – студентські протести, що увійшли в історію як «Революція на граніті», це велелюдні рухівські мітинги і демонстрації за незалежність у 1989-91 роках. Другий – це «помаранчеві» події. Третій – Революція Гідності. Усі ці епохальні події поєднує одне – боротьба за свою державу. Перший майдан завершився у серпні 1991 року відновленням незалежності України. Помаранчеві події дали змогу її відстояти. А мільйони учасників Революції Гідності зберегли незалежність України від імперської Росії, позбувшись Віктора Януковича і його близького оточення, які постійно здавали національні інтереси країни й готові були здати остаточно. Для розуміння: зараз часто говоримо про короновірусну інфекцію і важливість імунітету для кожної сім’ї, конкретного громадянина. Нація – це теж сім’я, здорові нації у найвідповідальніші моменти історії включають захисні механізми, такий собі імунітет, щоб захиститися від ворожих впливів-вірусів. Ось такою вакциною, вважаю, для нашої держави і нації й стала Революція Гідності. Багатьом, і мені зокрема, тоді було зрозуміло: якщо залишиться проросійський режим Януковича, то Україну чекає доля Білорусі, перетворення на Малоросію, поступове, але невпинне скочування у сферу впливу Росії, нищення української мови, ідентичності, а згодом і втрата держави». Пан Олег є автором спогадів та хроніки подій Революції Гідності на Полтавщині, які є невід’ємною складовою книги УІНП «Майдан від першої особи. Регіональний вимір. Випуск 3, ч. 2». Це видання й представив учнівській молоді.
У мистецькій частині просвітницького зібрання прозвучали пісні. Присвяту матерям загиблих героїв Небесної Сотні заспівала ведуча заходу Вікторія Федоришина, а студент Луганського національного університету імені Т. Г. Шевченка Сергій Списюк виконав пісню «Ровесники» на слова та музику Олександра Білаша .
178 свічок на знак пам’яті про полеглих за Україну
До Меморіальних знаків Героям Небесної Сотні та полеглим учасникам АТО квіти поклали заступник голови Полтавської ОДА Максим Калінін, перший заступник голови Полтавської обласної ради Олександр Лемешко, керівник апарату облдержадміністрації Катерина Бойко. «Сьогодні ми вшановуємо пам’ять тих, хто заплатив найвищу ціну за свободу та гідність українського народу. Майдан перестав бути назвою місцевості. Він став символ Свободи. Маємо не забувати доленосні події, які стали знаковими у боротьбі українців за свої права», – зазначив Максим Калінін. Цьогоріч поряд зі стелами запалили 178 свічок на знак пам’яті про полеглих за Україну. Присутні вшанували пам’ять загиблих Героїв Небесної сотні та російсько-української війни за незалежність хвилиною мовчання.
Просвітницько-меморіальний захід на майдані перед будівлею Полтавської ОДА
провела патріотична громадськість Полтави. Саме на цьому майдані й відбувалися ключові події Революції Гідності на Полтавщині. Тут встановили інсталяцію, яка символізує пам’ять про людей, які вийшли на Майдан, щоб відстояти своє право на європейське майбутнє. Також організували фотовиставку світлин з Майдану. Учасники заходу, які брали безпосередню участь в Революції Гідності як на столичному Майдані, так і ті, що були тут у Полтаві, згадували ті події.
Микола Кульчинський, депутат Полтавської обласної ради, голова Полтавського обласного об’єднання товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка згадав, що в ніч, коли був силовий розгін мітингувальників, він не зміг потрапити на Майдан, адже транспорт не ходив, а дійти пішки туди він фізично не міг, проте чув дзвони, які сповіщали про лихо: « Ми чули дзвони, а дійти туди не могли. Ми з дружиною завмерли біля вікна і бачили як сотні і тисячі людей пішки направляються на Майдан. Адже тоді я зрозумів, що чужих дітей не буває. І коли беркутівці били студентів, вони били наших дітей. Майдан – це таке явище, це вершина, свідчення того, що в тяжкі моменти українці вміють гуртуватися і забувати про дрібні суперечності заради спільної мети».
Регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар розповів про передумови усіх трьох українських революцій. У національно-демократичному середовищі з 18 років, ще у березні 1991 року під впливом виступів В’ячеслава Чорновола на сесіях ВР та патріотичних публікацій українських письменників у газеті «Літературна Україна» вступив до Народного Руху України, був учасником усіх трьох майданів і Революції Гідності зокрема. Тоді належав до ради Полтавського Майдану, брав участь у київських протестах, ініціював й організовував разом з побратимами чимало протестних заходів у Полтаві. Тож, промова Пустовгара була насичена особистими спогадами та цікавими подробицями про Майдан на Полтавщині.
Загальна кількість загиблих за час Революції склала понад 100 осіб. Небесна Сотня змусила Януковича поспіхом втекти із країни, але, головне, показала світу, що українці готові вмирати за свою гідність і свободу. Останнє вони щодня підтверджують на фронті російсько-української війни.
Юлія Городчаніна, депутатка Полтавської міської ради , подякувала всім тим, хто свого часу не шкодуючи власного життя виходив на Майдани і не боявся брати на себе цю відповідальність: « Я дякую всім, хто не побоявся сказати «Ні» цьому режиму, хто першим пішов захищати країну на сході, всім волонтерам. Адже тільки, коли єднаються люди, можна вистояти у цій боротьбі. Тому всім нам хочу побажати і зараз бути разом, бути єдиними в наших прагненнях».
До організації заходу долучилися молодіжні організації. І хоч більшість з присутніх молодих людей, коли відбувалися події на Майдані, були зовсім юними, вони вже знають ціну свободи, миру та гідності. Яніна Барибіна, депутатка обласної ради, зауважила, що саме молодь є тією рушійною силою, яка змогла підняти всю країну до боротьби проти свавілля: «Молодь виявилася сміливішою за старше покоління. І це чудово, що згуртувалися! Ці події засвідчили, що можемо об’єднуватися, що ми нація!».
Учасники заходу поклали квіти до стели Героям Небесної Сотні, а також долучилися до плетіння маскувальної сітки, яку згодом передадуть нашим Героям, що захищають нас на передовій. Інсталяцію можна буде побачити перед обласною державною адміністрацією до 30 листопада, дня, коли бійці спецпідрозділу «Беркут» силою розігнали студентів. Ця подія стала поворотною точкою, яка перетворила студентський протест у Революцію.
Полтавський офіс Північно-східного міжрегіонального відділу УІНП (за матеріалами інтернет-джерел, сайту облдержадміністрації, офіційної ФБ-сторінки Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П. Котляревського)
