Громадська організація «Лісові ініціативи і суспільство» (ГО «ЛІіС») оприлюднила звіт за результатами власного комплексного моніторингу стану лісів та дотримання лісового законодавства в Карпатському регіоні України, проведеного у 2024-2025 роках. Дослідження, що поєднувало супутниковий аналіз та наземні польові обстеження, виявило значні порушення.
За два роки спостережень експерти перевірили 152 лісові ділянки загальною площею 3227 гектарів. У результаті виявлено 33 випадки незаконних рубок без необхідних дозвільних документів, на 7 ділянках — трелювання деревини руслами гірських річок, на 4 — несанкціоновані сміттєзвалища. Загальна сума завданої шкоди державі сягнула позначки – 6,97 мільйона гривень. Усі виявлені лісопорушення були задокументовані та повідомлені лісокористувачам, правоохоронним органам та Державній екологічній інспекції. Проте відкрито лише (!) 7 кримінальних проваджень.
Обсяг виявлених незаконних рубок становить 0,3% від усіх лісозаготівель, проте ГО «ЛІіС» наголошує, що це лише “верхівка айсберга”, а реальний масштаб може сягати десятків відсотків.
Звіт наголошує на серйозних перешкодах у боротьбі з незаконними рубками:
1. Неприйнятна затримка реакції.
Один із кричущих випадків ілюструє цю проблему: розслідування за фактом незаконних рубок розпочалося лише через 14 місяців після першого повідомлення фахівців. За цей час зловмисники встигли майстерно приховати сліди злочину – замаскувати пні та вивезти всю незаконно добуту деревину, що значно ускладнило подальше розслідування. Ця затримка, на думку експертів, є яскравим підтвердженням неефективності діючої системи.
2. Недостатнє реагування правоохоронної системи.
Низька кількість відкритих кримінальних справ (7 з 33 виявлених випадків) свідчить про неефективність механізмів притягнення до відповідальності.
3. Мораторій на перевірки контролюючими органами.
Діючі заборони на планові перевірки контролюючими органами (зокрема, Держекоінспекцією) суттєво ускладнює боротьбу з порушеннями, створює сприятливі умови для безкарної діяльності лісопорушників.
4. Приховування порушень лісниками.
Ситуацію ускладнює і те, що органи лісової охорони нерідко не оприлюднюють виявлені порушення, а іноді навіть приховують їх, компрометуючи довіру до лісокористувачів.
Для підвищення ефективності боротьби з цими злочинами проти довкілля організація пропонує низку конкретних законодавчих змін:
1. Посилити кримінальні санкції: Збільшити розмір штрафів до 51–102 тис. грн. Це створить реальний економічний стримуючий ефект для потенційних зловмисників.
2. Уніфікувати законодавство: Узгодити термінологію та положення Кримінального кодексу, Лісового кодексу та законів про природоохоронний заповідний фонд (ПЗФ). Це усуне правові колізії та спростить правозастосування.
3. Декриміналізувати дрібні рубки в межах ПЗФ: Замінити кримінальну відповідальність адміністративною, встановивши більш реальні штрафи у розмірі 800–1200 неоподатковуваних мінімумів. Це дозволить розвантажити органи досудового розслідування, зосередивши їх ресурси на боротьбі з масштабними злочинами.
4. Переглянути такси в ПЗФ: Привести розміри штрафів у відповідність до принципу пропорційності з реальною екологічною шкодою, яку завдають незаконні рубки у заповідних зонах.
5. Забезпечити прозорість розслідувань: Гарантувати громадським організаціям право на отримання інформації про хід розгляду їхніх звернень у встановлені законом терміни. Це сприятиме громадському контролю та підвищенню відповідальності правоохоронних органів.
Текст ЗВІТУ про методику моніторингу, виявлені порушення та законодавчі рекомендації доступний за посиланням:
https://drive.google.com/file/d/11AO1li48HeFOm3W3Lky1f3lF8gKRs1qz/view?usp=sharing
ЦИТАТА:
Виконавчий директор ГО «ЛІС» та координатор проєкту «Адвокація за усунення законодавчих бар’єрів з метою покращення ефективності охорони лісів від незаконних рубок» Дмитро Карабчук наголошує: «Наша громадська організація – профільна організація, яка системно бореться з незаконними рубками – має можливість виявляти ознаки лісопорушень, що може допомагати правоохоронній системі боротися з цим видом правопорушень. Проте зі сторони самої правоохоронної системи співпраця не є ефективною. На жаль, правоохоронці не користуються можливостями, які ми їм надаємо як громадська організація. Зверну увагу, що якщо ми, експерти в цьому питанні маємо фактично мізерний результат на виході, то можна уявити, яким є результат волонтерів, активістів, що бажають захистити ліс, біля якого живуть, від браконьєрів чи лісорубів? Можете уявити, як їм це вдається».
