Представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар надав консультації Департаменту культури та туризму Полтавської ОВА та виконкому Кременчуцької міської ради про фаховий висновок УІНП щодо приналежності назв юридичних осіб, присвячених російському художникові Алєксандру Литовченку, до символіки російської імперської політики. https://uinp.gov.ua/dekomunizaciya-ta-reabilitaciya/ekspertna-komisiya-uinp/fahovi-vysnovky-ekspertnoyi-komisiyi/lytovchenko-oleksandr-dmytrovych Зокрема, згідно із деколонізаційним законом та згаданим висновком комісії УІНП під перейменування підпадає Кременчуцька дитяча художня школа ім. О.Д. Литовченка (КДХШ ім. О.Д. Литовченка).
У фаховому висновку експертної комісії УІНП про російського художника-академіста, пізніше – передвижника Алєксандра Літовченка зазначено: «був популярний у Росії як автор полотен на історичну тематику, насамперед з історії Московського царства; глорифікував російську владу і церкву». «Показові в цьому сенсі картини «Іван Грозний показує свої багатства англійському послу Горсею» (1875), «Цар Олексій Михайлович і архієпископ Новгородський Никон біля труни святого чудотворця Філіпа, митрополита Московського» (1886), «Італійський посланник Кальвуччі змальовує улюблених соколів царя Олексія Михайловича» (1889). Виконував замовлення Російської Православної церкви, зокрема, намалював картину «Христос у Гефсиманському саду», низку ікон у храмі Святого Миколая на військовому кладовищі в Севастополі та багато інших. Зокрема, Олександр Литовченко був автором семи розписів у Храмі Христа Спасителя в Москві, спорудженого на честь перемог російської армії в наполеонівських війнах 1812–1815 рр. Цей собор – один із наймасштабніших проєктів із глорифікації Російської імперії та її збройних сил. Нині – головний патріарший храм РПЦ, колективний кенотаф воїнів російської армії та головний патрональний храм збройних сил РФ. Тут регулярно відбуваються богослужіння за участі перших осіб держави-агресора».
У Інституті нацпам’яті акцентували: «творчість російського художника Литовченка Олександра Дмитровича (1835–1890) безпосередньо пов’язана з глорифікацією російської імперської політики, а увічнення його імені в Україні було втіленням русифікації – російської імперської політики, спрямованої на пропагування російської культури як вищої, порівняно з іншими національними культурами».
Довідково: 30 серпня минулого року набрав чинності Закон України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу». Серед іншого, він відновлює перейменування юридичних об’єктів, очищення публічного (в тому числі меморіального) простору від символіки російської імперської політики у розумінні Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Якщо така символіка досі міститься в назві юридичних осіб, то за Законом їх слід перейменувати. Якщо юрособа не виконає вимоги Закону, то заходів вживає її засновник (у цьому випадку – Кременчуцька міська рада).
Представництво УІНП в Полтаві
