Топоніми, що присвячені Зої Космодем’янській – один із цілої низки ідеологічних маркерів СРСР, правонаступником якого є держава-агресор росія. Попри те, що декомунізаційний закон Верховна Рада схвалила ще шість року, досі не подолано цей шкідливий спадок «імперії зла». Зокрема за даними Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті у Полтавській області нараховується 27 незаконних назв вулиць і провулків на честь Зої Космодем’янської.
А саме: у містах Полтава, Пирятин, Гребінка, Заводське, Глобине, Лохвиця, Хорол, селищах Ромодан і Скороходове, у селах Петрівка-Роменська, Лютенька, Омельник, також у селах Вирішальне Сенчанської сільської ради, Грушківка Гребінківської міської ради, Римарівка Краснолуцької сільської ради, Лобачі Решетилівської міської ради, Харківці і Кроти Пирятинської міської ради, селі Широка Долина Велико-Багачанської селищної ради, селі Устивиця Гоголівської селищної ради, селі Світлогірське Кобеляцької міської ради, селі Михнівці Лубенської міської ради, Селещина Машівської селищної ради, Коновалівка Михайлівської сільської ради, Брусове і Степанівка Семенівської селищної ради, селі Филенкове Скороходівської селищної ради.
Така проблема не лише на Полтавщині. Сила-силенна населених пунктів України промарковані іменем цієї російської комсомолки і радянської диверсантки.
Автор цієї статті є жителем Чернігова. Мешканці вулиці Зої Космодем’янської мого рідного міста , як і вся громада, під час оборони обласного центру з 24 лютого до початку квітня цього року проклинали російських загарбників за нищення критичної інфраструктури, цілеспрямовані обстріли житлових районів міста мирного населення. Ворог свідомо вбивав, калічив людей, позбавляв їх води, світла, газу, засобів для існування, житла… І це не мало жодного стосунку до безпосереднього воєнного протиборства між військами російського агресора та українськими захисниками.
Так із початком російського вторгнення українці практично всієї країни, а не тільки Донецької та Луганської областей, відчули на собі жах злочину під назвою «тактика випаленої землі».
Чим особливі назви топоніміки на честь Зої Анатоліївни Космодем’янської (13 вересня 1923 р., село Осино-Гай (нині Гавриловський район) Тамбовської області РРФСР — 29 листопада 1941 р., село Петрищево Наро-Фомінського району Московської області РРФСР)? Вона була радянською комсомолкою-диверсанткою на початку німецько-радянської війни. У 1941 році стала першою жінкою, що отримала звання Героя Радянського Союзу. У радянській пропаганді увійшла в історію як уособлення патріотизму та самопожертви. Зоя Космодем’янська є символом сталінської/комуністичної політики «тактика випаленої землі».
На початку війни її разом з іншими комсомольцями в складі спецзагонів готували для диверсійних акцій на окупованих нацистськими загарбниками територіях для реалізації сталінської тактики «випаленої землі». Під час битви за Москву диверсійним загонам було поставлено завдання спалити ВСІ будівлі в радіусі 200 км від Москви, щоб німецьким військам не було де зігрітися й переночувати. Цей наказ треба розуміти буквально: комуністичні диверсанти повинні знищувати і житло цивільного населення. Його доля владу НЕ цікавила…
Навіть відомий радянський диверсант Ілля Старінов пізніше назвав ці комуністичні накази злочинними з моральної, безглуздими та навіть шкідливими з військової точок зору.
Зоя Космодем’янська встигла виконати тільки частину бойового наказу, організувавши підпал трьох будинків. Під час другої спроби підпалу житель села С. А. Свірідов підняв тривогу, і вона була заарештована. Її катували і стратили через повішення 29 листопада 1941 року.
Отже, її захопили російські селяни під час спроби підпалити їхні хати, в яких квартирувалися німецькі солдати. Іншими словами, її захопили самі селяни, які були обурені, що радянські диверсанти взимку під час морозів намагалася позбавити їх житла.
Тактика випаленої землі — метод ведення війни за допомогою знищення всього корисного, того що може слугувати життєзабезпеченню або існуванню як військ противника, так і цивільного населення — на території, яку може бути зайнято противником або вже зайнята. Під час Другої світової війни Й. Сталін та керівництво СРСР її використовували масовано.
Комуністична пропаганда, а потім і сучасної Російської Федерації, намагалася та продовжують всіляко її та виконавців героїзувати. Результат ми бачимо наочно…
Пам’ятаємо: Конвенція про закони і звичаї сухопутної війни (Гаага, 18 жовтня 1907 року) забороняє і вважає злочином застосування тактики випаленої землі проти цивільного населення. Так, у статті 25 відділу II «Про військові дії» прямо вказано: «Забороняється атакувати або бомбардувати будь-яким способом незахищені міста, селища, житло чи будівлі». Угодою, як і I-им протоколом Женевської конвенції 1977 року також тактика випаленої землі вважається міжнародним злочином.
Отже, топоніміка на честь Зої Космодем’янської у Чернігові, на Полтавщині, як і в усій країні, героїзує тактику випаленої землі та її виконавців як злочинної політики комуністичного тоталітарного режиму СРСР, так і сучасної російської агресії. Виконання Космодем’янською злочинного наказу жодним чином її не виправдовує. Це стало нормою міжнародного права з часу прийняття рішень Нюрнберзьким процесом, тобто міжнародним судовим процесом над колишніми керівниками нацистської Німеччини.
Наше ставлення до цієї дівчини-диверсантки — вона теж жертва політики комуністичного тоталітарного режиму.
А назви вулиць і провулків на її честь потрібно перейменувати. Чому? По-перше, ці топоніми є незаконними, оскільки відповідно до пп. «є» п. 4 частини 1 ст. 1 Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», символікою комунорежиму є назви вулиць, провулків, у яких використані імена осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії та похідні від них, назви, пов’язані з діяльністю компартії (крім назв, пов’язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури). Цитую інформацію з офіційного сайту Українського інституту національної пам’яті сухою мовою офіційного документа : «Відповідно до Експертної оцінки Інституту історії України НАН, та Українського інституту національної пам’яті підпадають під обмеження, визначені згаданим Законом об’єкти топоніміки, названі на честь Космодем’янської Зої Анатоліївни (1923–1941) – радянської диверсантки, діячки Всесоюзної ленінської комуністичної спілки молоді (ВЛКСМ), партизанки загону, що діяв по завданню Західного фронту на Можайському напрямку, схоплена в с. Петріщево (Рузький район Московської області). Входить до комуністичного пантеону «Великої вітчизняної війни». Вказана комсомолка не має відношення до історії України, не пов’язана з опором і вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури».
А по-друге, це аморально, цього вимагає наша пам’ять про всі жертви і страждання від застосування тактики випаленої землі минулого і сучасності.
Сергій Бутко,
співробітник Північно-східного міжрегіонального
відділу Українського інституту національної пам’яті
