5 червня на фасаді Полтавської гравіметричної обсерваторії Інституту геофізики НАН України імені С. І. Суботіна урочисто відкрили меморіальну дошку третій директорці закладу Зінаїді Аксентьєвій, яка керувала науковою установою у 50-60 роках минулого століття і була видатною українською вченою-ом, докторкою фізико-математичних наук, членкинею-кореспонденткою Академії наук, знаною фахівчинею у галузі прикладної гравіметрії.
Вшанування відбулося у межах низки цьогорічних заходів з відзначення 100-річчя з часу заснування обсерваторії. На урочистості завітав Ярослав Яцків – знаний у світі астроном, академік, директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України. Пан Ярослав недарма став почесним гостем, адже у 1960-62 роках працював астрономом-спостерігачем Полтавської обсерваторії. До пам’ятного заходу долучилися співробітники обсерваторії, представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар, науковці, які особисто знали і співпрацювали із Зінаїдою Аксентьєвою, а також провідні вчені у галузях астрономії, сейсмології космічної геодинаміки та космічних досліджень із НАН України.
Читайте також https://poltava.to/project/6535/
«Відкриття дошки – ще один крок на шляху увічнення пам’яті знакової науковиці», – відзначали учасники зібрання. У 1994 році Міжнародний Астрономічний союз ім’ям Зінаїди Аксентьєвої назвав кратер на планеті Венера. У 2006 році на Полтавському центральному міському цвинтарі встановлено пам’ятник на могилі: колишня співробітниця обсерваторії Валентина Сінческул об’єднала однодумців і за свої кошти та пожертви небайдужих облаштувала поховання. У 2020 році за ініціативи УІНП та згідно з Постановою Верховної Ради 120-річчя від дня народження видатної української астрономки як пам’ятна дата відзначалося на державному рівні. Аксентьєвій відведено одне з чільних місць у настінному календарі УІНП «Українські жінки ХХ століття», присвяченому видатним українкам, чиї ювілеї відзначалися у 2020 році і які у різний спосіб вплинули на становлення та розвиток України, її культури, освіти й науки. У 2024 році на пропозицію Олега Пустовгара розпорядженням ОВА провулок Гвардійський у Полтаві перейменовано на честь Зінаїди Аксентьєвої.
Ініціював створення нового місця пам’яті на честь Зінаїди Аксентьєвої колишній завідувач відділу вивчення обертання Землі обсерваторії Адам Гожий. Практичний поштовх для втілення ідеї надав Олег Пустовгар. «Моторчиком» втілення задуму став науковий працівник обсерваторії, астроном і геодезист Микола Тищук. Йому «підставили плече» колега Володимир Павлик та голова Полтавської обласної організації національної спілки художників Юрій Самойленко. Вони опрацювали погоджувальні документи для розгляду на засіданнях Полтавського міськвиконкому й міської комісії з питань найменування та перейменування елементів міського середовища та інфраструктури, увічнення пам’яті осіб та подій. Подання про встановлення дошки направила адміністрація обсерваторії.
«Виготовлено дошку завдяки пожертвам теперішніх і деяких колишніх працівників обсерваторії. Висловлюю вдячність підприємцю Максиму Діденку, який займався обробкою каменю та різьбленням тексту й художниці Світлані Різник (Шарун), котра гравіювала зображення Аксентьєвої за портретом полтавського художника і педагога Олександра Тарасенка. До речі, портрет Зінаїди Аксентьєвої виготовляли на приватне замовлення Адама Гожого», – розповів Микола Тищук.
«Українська астрономічна наука зародилася не в УРСР, а у 1918 році у період гетьманату Павла Скоропадського. Саме тоді, на хвилі Перших визвольних змагань за незалежність у 20 ст. — Української революції 1917-21 рр. постало Астрономічне обчислювальне бюро. У 1921 році Україну окупувала більшовицька Росія. Одне з рішень більшовиків — ліквідація бюро. Українські астрономи протестують. Серед них і вчений Олександр Орлов. А вже у 1926 році цей український академік засновує Полтавську гравіметричну обсерваторію, зібравши колектив із талановитих фахівців. Роки директорування були вкрай тяжкими, бо припали на час утвердження в Україні окупаційного режиму СРСР, зокрема на період комуністичних сталінських репресій. Приміром, на початку 1930-х Олександр Якович потрапив під підозру Полтавського НКВС за доносом, що, мовляв, надмірно опікується астрономією. Зінаїда Аксентьєва продовжила справу Орлова. Завдяки їй Полтавська гравіметрична обсерваторія стала однією з провідних наукових установ світу. Показала себе не лише як науковець, але і як менеджер – при ній з’явилися нові астрономічні прилади, житлові будинки для співробітників, лабораторний корпус, павільйони, телескопи», – сказав у виступі на церемонії відкриття дошки Олег Пустовгар.
Представництво УІНП в Полтаві
