«Марію Примаченко зараховують до десяти найвідоміших примітивістів світу. Але й серед них вона займає свою особливу нішу. Скільки б ми не намагалися проникнути в таїну її творчості, вона все одно залишається таїною», – зазначила Адріана В’ялець – генеральний директор Національного музею українського народного декоративного мистецтва, де і відкрилась на днях ретроспективна виставка робіт знаменитої у світі художниці.
Розквіт творчості геніальної по-своєму художниці припав на 60-ті роки минулого століття.
Примаченко всією своєю художньою практикою протиставлялась так званому соціалістичному реалізмові, який тоталітарний комуністичний режим нав’язував інтелігенції колишнього Радянського Союзу. Як не дивно, але художниці вдалося скрізь в своїх роботах поєднувати національні жовто-блакитні кольори, які так переслідувалися цензурою як націоналістичні – «українсько-буржуазні». Її уява створювала ніколи ніде небачених звірів, птахів, рослин… В картинах пані Марії відчувається глибокий вплив народної поетичної творчості, звучать мотиви українських народних пісень… Фантастичні образи художниці є унікальним явищем, яке поєднує у собі водночас як традиції народного мистецтва, так і її власний стиль, який важко з ким-небудь сплутати. На виставці представлені як акварельні роботи майстрині, так і дуже цікава її авторська розписна кераміка. Попри тяжку хворобу і кріпацьку працю в радянському колгоспі,пережиті художницею страхіття Другої світової війни та катастрофу Чорнобиля, що опалив її «край натхненний», художниця зберегла світлу любов до світу. Унікальність робіт Марії Примаченко полягає ще й в тому, що вона творила їх для людей – «людям на радість». Кожне полотно чи керамічний твір ніби віддзеркалює її щедрий світ любові, добра, української мінливості та загадковості.
Георгій Лук’янчук
