Щороку 1 грудня світ відзначає Всесвітній день боротьби зі СНІДом — день пам’яті, солідарності та нагадування про епідемію ВІЛ. Хоча останні десятиліття принесли значний прогрес у діагностиці та лікуванні, ВІЛ продовжує впливати на життя мільйонів людей. Україна посідає одне з перших місць серед країн європейського регіону за поширеністю ВІЛ-інфекції. Хоча зараз основним шляхом передачі ВІЛ є статевий, люди, які вживають наркотики ін’єкційним шляхом залишаються ключовою групою ризику.
Мішені для ВІЛ
ВІЛ не дорівнює СНІД. Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) атакує імунну систему людини, і її організм стає вразливим до інфекцій. СНІД – це кінцева стадія ВІЛ, коли організм вже критично ослаблений. Але розвитку СНІДу можна запобігти, і сьогодні ВІЛ-позитивний статус не є смертним вироком, оскільки існує специфічне лікування (АРТ). Ці специфічні медичні препарати діють настільки ефективно, що вірус імунодефіциту людину не визначається у крові. Відповідно, ВІЛ-позитивна людина, яка сумлінно приймає терапію, не передає вірус своїм партнерам, може мати цілком здорових дітей та проживе довге життя.
Окрім АРТ в Україні доступна також доконтактна профілактика або PrEP. Вона полягає у прийомі специфічних препаратів людьми, які мають високі шанси інфікуватися ВІЛ. Наприклад, тим, хто не завжди користується презервативами, має багато статевих партнерів або вживає ін’єкційні наркотики. PrEP може прийматися щодня або за схемою “під запит” (за 2-24 години до та після статевого акту).
«Хоча сьогодні основним шляхом інфікування ВІЛ в Україні є статевий, проте кожен п’ятий випадок інфікування ВІЛ пов’язаний з ін’єкційним вживанням наркотиків. Наркозалежність — це хронічний стан, який часто супроводжується маргіналізацією, погіршенням психічного здоров’я, втратою соціальних зв’язків і відсутністю доступу до медичних послуг. Усе це створює середовище, в якому вірус легко поширюється, а люди не отримують лікування вчасно», – зазначає Катерина Грицаєнко, керівниця Національної Гарячої Лінії з питань наркозалежності та ЗПТ.
Сюди щодня звертаються люди з питаннями щодо залежності та її лікування з допомогою замісної підтримувальної терапії
Замісна підтримувальна терапія (ЗПТ) проти ВІЛ
Замісна підтримувальна терапія — це одна з найбільш ефективних, науково обґрунтованих стратегій для профілактики ВІЛ серед наркозалежних. У країнах, де ЗПТ впровадили системно, рівень нових випадків інфікування ВІЛ серед людей, які вживають наркотики, впав у рази.
Причина полягає у тому, що люди перестають використовувати нелегальні ін’єкційні наркотики, а завдяки участі у програмі лікування – перебувають під медичним наглядом та приймають також терапію проти ВІЛ.
Куди рухатись Україні?
Лікування препаратами Арт в Україні – безкоштовне та анонімне. Крім того, Україна вже вибудувала розвинену мережу медзакладів, де пацієнти можуть отримати лікування ЗПТ, широко впроваджені програми зменшення шкоди. Проте доступ до лікування не рівномірний. Так, у Закарпатській, Чернівецькій та Тернопільській областях лікування з допомогою ЗПТ впроваджує лише один медзаклад на регіон.
«Ця проблема стала особливо гострою на тлі просування ворожої армії. До нас на Національну Гарячу Лінію з питань наркозалежності та ЗПТ стали надходити масові звернення від пацієнтів ЗПТ, які стали внутрішньо переміщеними особами. Для них доступ до замісної підтримувальної терапії є таким же важливим, як доступ до питаної води та їжі», – зазначила керівниця Національної Гарячої Лінії з питань наркозалежності та ЗПТ.
Люди, які отримують ЗПТ, мають значно менші ризики інфікуватися ВІЛ та передавати вірус іншим. Вони отримують шанс на стабільність, здоров’я і повернення до суспільства. Проте без доступу до лікування усі позитивні здобутки будуть втрачені.
Необхідні зміни
Ефективна протидія ВІЛ та СНІДу сьогодні обов’язково має включати відкриття нових кабінетів замісної підтримувальної терапії, підтримка стабільної роботи пунктів обміну шприців, якомога ширше застосування принципу «включення до програм лікування протягом 1 дня». Перспективним є впровадження мобільних амбулаторій ЗПТ для охоплення віддалених регіонів та забезпечення доступу до цього лікування для лежачих, обмежених у русі пацієнтів.
Проте суттєвими перешкодами на шляху до впровадження даних програм є обмежене фінансування та згортання донорських програм підтримки, високий рівень несприйняття суспільством людей, які вживають наркотики, у тому числі з боку медпрацівників, а також спротив правоохоронної системи, коли мова йде про збільшення доступності лікування ЗПТ.
«Сьогодні в Україні під медичним наглядом у зв’язку з ВІЛ перебувають понад 100 тисяч людей. Всесвітній день боротьби зі СНІДом — це не лише про вірус. Це про людей, їхні історії та право на гідне життя. Без підтримки тих, хто найбільш уразливий, неможливо побороти СНІД», – підсумовує керівниця Гарячої Лінії.
