Медіацентр «ГДІП»
У Києві, в приміщенні Медіацентру ДП «ГДІП», відбувся «круглий стіл» «Деколонізація російської імперії через визволення поневолених народів».
Організаторами події виступили Антиімперський Блок Народів, ГО «Український центр миробудівництва», ДП «ГДІП». Участь у заході взяли представники іноземного дипломатичного корпусу, органів державної влади України, українських наукових інституцій і медіа.
Модерував засідання «круглого столу» виконавчий директор Антиімперського Блоку Народів Олег Вітвіцький, який у вступному слові актуалізував тему дискусії.
Спікерами заходу у форматі онлайн та офлайн стали народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова, заступник голови Тимчасової спеціальної комісії з питань розробки державної політики щодо поневолених народів Ярослав Юрчишин, президент Антиімперського Блоку Народів, народний депутат України VII та VIII скликань Олег Медуниця, голова правління ГО Деколонізація Валерій Пекар, ректор «Університету Вільних Народів» Леонтій Шипілов, заступник голови Конгресу ойрат-калмицького народу Володимир Довданов, експерт з конституційного права Андрій Магера, керівниця Комітету Незалежності Татарстану Аїда Абдрахманова та інші.
У своєму виступі Ярослав Юрчишин розповів про стан і перспективи політики України щодо підтримки поневолених народів у складі російської федерації. Він наголосив, що профільний законопроєкт уже підготовлено й він має підтримку головних інституцій, однак його ухвалення заблоковане з політичних причин. Спікер підкреслив важливість міжнародного визнання права поневолених народів на самовизначення як умови довготривалого миру в регіоні, наголосив на ролі України як партнера й адвоката цих народів, а також зауважив потребу покращувати координацію між державними органами, громадянським суспільством і міжнародними партнерами. «Наша перемога стосується не лише України, а й розбудови демократичного цивілізованого світу навколо нас. Результати соціологічного опитування показують, що переважна більшість українського суспільства вбачає в поневолених народах партнерів у питанні, власне, зміни устрою російської федерації. Водночас, розуміємо, скільки травм і скільки болю є у відносинах між нашими народами через московську агресію і московську імперську політику», – наголосив Ярослав Юрчишин.
«АБН має багатолітній досвід співпраці з національно-визвольними рухами поневолених народів та боротьби проти московської імперії. На сьогодні ми реалізуємо цей досвід на громадсько-політичному, інформаційному, освітньому, правозахисному та міжнародному рівнях. Ми вбачаємо своє завдання в тому, щоб деколонізація, деімперіалізація російської федерації була не просто розмовою тут, в Україні, а стала світовим політичним трендом. Московський імперіалізм нікуди не подівся і його можна перемогти лише зруйнувавши багатовікову «тюрму народів». Тож ми маємо говорити і переконувати світових політиків у тому, що треба змінювати підходи до росії. Зрештою, ми були свідками розпаду СССР і віримо, що так само розпадеться і російська федерація», – зазначив у своєму виступі президент Антиімперського Блоку Народів Олег Медуниця.
У своїй доповіді Леонтій Шипілов підкреслив потенціал України як інтелектуального й організаційного осередку визвольних процесів для поневолених народів. Експерт також зазначив, що деколонізація росії потребує комплексного підходу, де Україна має стати не лише прикладом, а й центром підтримки та ухвалення рішень. Леонтій Шипілов акцентував на важливості передання активістам визвольних рухів поневолених народів українського історичного й сучасного досвіду державотворення, розвитку антиколоніальних студій, міжнародно-правової експертності, стратегічного планування, інформаційної й безпекової роботи.
Валерій Пекар наголосив, що справжня перемога України – це довготривала безпека, якої неможливо досягнути без деколонізації росії. Аналітик заперечив міф про її демократизацію, назвав «московоцентричне» мислення пасткою для Заходу й обґрунтував керовану дезінтеграцію імперії як найбільш реалістичний і безпечний сценарій: «Ми прекрасно розуміємо, що війна не завершиться зі смертю путіна чи після припинення вогню, чи після якогось замирення… А замирення – тільки перехід до ведення війни іншими засобами. І перемога – це коли Україна буде надовго в безпеці», – підсумував Валерій Пекар.
Представник ойрат-калмицького народу Володимир Довданов акцентував на тому, що росія, попри зміну назви, завжди залишається імперією: «Російська імперія – це класична колоніальна система, яка утримує наші народи силою, репресіями й тотальним контролем. Політичне безправ’я, економічний грабіж регіонів і насильницька русифікація – не побічні ефекти, а суть імперської моделі. Війна проти України – не випадковість, а логічне продовження цієї політики й водночас каталізатор розпаду імперського центру», – зазначив заступник голови Конгресу ойрат-калмицького народу.
У своїй доповіді лідерка Комітету Незалежності Татарстану та віце-президент Антиімперського Блоку Народів Аїда Абдрахманова наголосила, що репресії кремля самі руйнують імперські міфи, а Україна є ключовим союзником і прикладом можливості виходу з імперії. Також вона відзначила важливість ухвалення української державної політики щодо поневолених народів і системної роботи з діаспорами за умов обмежених ресурсів. «Насамперед, Україна – це наочний доказ того, що росія як імперія не є ані вічною, ані непереможною. Для поневолених народів росії Україна стає точкою опори, орієнтиром і моральним імперативом, який показує, що вихід з імперської системи можливий», – вважає Аїда Абдрахманова.
Андрій Магера розглянув перспективи набуття незалежності суб’єктами російської федерації крізь призму конституційного та міжнародного права, наголосивши, що сучасна рф сформувалася не як абстрактна «конституційна федерація», а на основі конкретних політико-правових домовленостей початку 1990-х років.
У своїй доповіді есперт аналітичного центру «Об’єднана Україна Дмитро Левусь» розповів про неоднорідність внутрішнього запиту поневолених росією народів до здобуття незалежності й приховану протидію суб’єктності цих народів з боку російської федерації, зокрема й через імітацію опозиційної боротьби. «Це намагання росіян зробити так, щоб національно-визвольні рухи часто сприймали бутафорськими, применшували їхнє значення, але все одно в контексті великої Росії», – зауважив експерт.
«Право працює тільки там, де є сила. І завдання України як держави українського народу — це створення таких передумов у поневолених народів Московії, щоб вони мали можливість побудувати державу», – зазначив у своєму виступі журналіст Назар Мухачов і підкреслив, що саме нарощування цієї сили є вирішальним завданням у боротьбі за самовизначення.
До активної дискусії прилучилися фахівці з конституційного та міжнародного права, стратегічних досліджень, деколонізації, інформаційної політики та миробудівництва.
Доктор юридичних наук, професор, віцепрезидент Асоціації народних депутатів України Василь Костицький у своєму виступі акцентував увагу учасників заходу на історичному досвіді українського національно-визвольного руху та наголосив на тяглості ідеї незалежної державності та відповідальності політичної й інтелектуальної еліти за її збереження і розвиток. Окремо пан Костицький зазначив про роль України як можливого інтелектуального центру, здатного допомагати поневоленим народам у формуванні власної державницької ідеї.
У свою чергу, голова правління ГО «Центр стратегічних досліджень» Денис Бордіян додав: «Ситуація, яка зараз розвивається навколо росії, є, мабуть, найсприятливішою для того, щоби поневолені народи мали можливість заявити про свою незалежність і перейти до рішучих дій». Денис Бордіян провів історичну паралель із 1917 роком, зазначивши, що саме в періоди імперської кризи народи отримують шанс на незалежність та окресливши роль України як прикладу успішного спротиву та ключового чинника посилення антиімперських рухів.
