9 грудня відділ україніки ЛОУНБ провів круглий стіл, присвячений голові Проводу українських націоналістів, полковнику Андрію Мельнику.
Вступне слово виголосив завідувач відділу україніки Євген Салевич . Він говорив про проблему поразки в історії нації, про потребу жертовності провідників у виборюванні й розбудові сильної української держави. У ХХ столітті намаганнями провідників і героїв повернено давні державні традиції українців часів княжої і козацько-гетьманської доби.
Історик Іван Сварник наголосив, що особа Андрія Мельника, порівняно з іншими провідниками, зокрема з С. Бандерою і Є. Коновальцем, вочевидь, з політичних міркувань, привертала меншу увагу дослідників, хоча документів про нього в архівах збереглося не менше. А його роль в історії визвольної боротьби ХХ ст. була визначною. І йдеться не лише про період 20-40-х років, а й попередній героїчний час УСС, добре відображений у низці фондів Історичного архіву у Львові (Легіон УСС, Колекція документів УНР-ЗУНР, С. Ґорук, О. Назарук та ін.).
Головне слово на круглому столі мали доктор історичних наук , відомий дослідник історії УВО-ОУН Ігор Гаврилів та провідник ОУН-державників, дійсний член НТШ, дослідник життя і діяльності полковника А. Мельника Ярослав Середницький.
Ігор Гаврилів розповів про походження, життя і чин Андрія Мельника як поручника, а згодом сотника Українських січових стрільців – бойового старшину виняткової хоробрості, керівника штабу куреня, дивізії й корпусу Січових стрільців Армії УНР під командуванням полковника Євгена Коновальця, керівника генштабу Армії УНР в 1919 р., дипломатичного представника УНР в Чехословаччині і Крайового команданта УВО на початку 1920 рр. у Галичині. Доповідач докладно висвітлив історію ув’язнень А. Мельника польською окупаційною владою, співпраці з творцем ОУН Є. Коновальцем та провідником С. Бандерою. Окремо зупинився на контексті розколу ОУН і активної участі в цьому радянських і німецьких спецслужб.
Ярослав Середницький подав постать Андрія Мельника як видатного військового і політичного діяча і наголосив на послідовній праці полковника з відновлення українського війська і незалежної української держави. Від початку 1937р. він керував військовим штабом ПУН. Після вбивства голови ПУН Є. Коновальця ІІ Великий Збір ОУН 1939р. в Римі вибрав полковника Мельника головою Проводу українських націоналістів. Доповідач докладно розповів про постійні намагання Андрія Мельника отримати згоду уряду і командування збройних сил Німеччини на створення українських військових частин для боротьби проти російського імперіалізму. У відповідь на ігнорування пропозиції і терор проти українського народу було організовано збройний спротив німецьким окупантам на Волині. Від січня до жовтня 1944 р. Андрія Мельника, як організатора спротиву, ув’язнили в концтаборі Саксенгавзен під Берліном. Вийшовши на волю, провідник ОУН далі вів переговори з представниками німецької влади про створення Українського національного комітету та Української національної армії і поборював намагання генерала Власова утримати поневолені народи в новій некомуністичній російській імперії.
Участь у розмові про постать Андрія Мельника брав також громадський діяч Юрко Антоняк, який висловив думки про стан ОУН в наші дні і про потребу гідного пошанування її видатного провідника. Присутніми на круглому столі були голова регіональної ради підприємців Львіщини Ростислав Сорока, виконавчий директор ЛОООР Михайло Яворський, голова ГО «Наш вибір» Андрій Стецьків, голова секретаріату ГО «Союз українок» Віра Білевич, дослідник давньої української літератури Павло Салевич , редактор журналу «Наша спадщина» Андрій Левик, фотохудожник Юрій Дубленич , інженер Андрій Максимович, кандидат фізико-математичних наук Богдан Калиняк та інші.
Присутні з великим зацікавленням оглянули виставку публікацій про А. Мельника, підготовану співробітницею відділу Іриною Лемик до 130-річчя провідника ОУН.
Джерело: lounb
