У високих політичних і фінансових колах тепер обговорюється спірне питання про те, як найкраще отримати доступ до російських активів за кордоном, які були заморожені Західними владними структурами у відповідь на російське військове вторгнення в Україну, щоб компенсувати їй величезні збитки, завдані Росією.
Лише заморожені активи Центрального банку Росії за кордоном оцінюються в 260 мільярдів євро, а фінансовий прибуток у 2023 році з частини цих активів тільки у одному депозитарії цінних паперів склав близько 4,4 мільярда євро.
Зараз розглядаються такі пропозиції: (а) оподаткування заморожених активів; (б) розморожування річних фінансових прибутків із заморожених активів; та (в) використання заморожених активів як забезпечення кредитів Україні.
По суті, ці пропозиції спрямовані на те, щоб уникнути розморожування на початку самих заморожених активів що, таким чином, не максимізує їх користь у спосіб, який був би найбільш продуктивним для України та глобальної безпеки.
Чи є кращий спосіб максимізувати користь заморожених активів Росії за кордоном?
16 березня 2022 року Міжнародний суд у Гаазі виніс проміжне рішення у справі Україна проти Російської Федерації, заявивши, що: «“Спеціальна військова операція”, яку проводить Російська Федерація, призвела до численних загиблих і поранень цивільного населення. Вона також завдала значної матеріальної шкоди, включаючи руйнування будівель та інфраструктури. Напади тривають і створюють все складніші умови життя цивільного населення». На цій основі Міжнародний Суд призначив деякі тимчасові заходи, включаючи, що: «Російська Федерація повинна негайно зупинити розпочаті 24 лютого 2022 року військові операції на території України».
Від того часу, щоденно, Росія зухвало порушує це рішення Міжнародного Суду і російські війська невпинно проводять жорстокі повітряні атаки проти цивільного населення та інфраструктури України та вчиняють акти геноциду, в тому числі примусову депортацію дітей до Росії з тимчасово окупованих територій України.
Численні резолюції та заклики міжнародної спільноти до Росії припинити вторгнення в Україну та вчинення актів геноциду продовжують демонстративно ігноруватися Кремлем.
Міжнародний кримінальний суд навіть видав 17 березня 2023 року ордер на арешт Президента Росії Володимира Путіна «за незаконну депортацію і переміщення українських дітей з окупованих територій України до Російської Федерації, всупереч … Римського статуту».
Враховуючи все це, заморожені активи Росії повинні бути спершу використані для того, щоб змусити її виконати рішення Міжнародного суду від 16 березня 2022 року та численні резолюції і заклики міжнародної спільноти щоб Росія припинила вторгнення в Україну і дотримувалася принципів міжнародного права, закріплених у Статуті Організації Об’єднаних Націй.
Західні владні структури, які заморозили активи Росії повинні тепер надати Росії відповідний термін для припинення військового вторгнення в Україну, виведення військ з усіх територій України та повернення в Україну всіх військовополонених і українських дітей, примусово депортованих до Росії і, у разі невиконання цього, заздалегідь визначені суми з цих заморожених активів були б конфісковані щодня та передані Україні за кожен день, що Росія порушує цей термін.
Такий підхід міжнародного співтовариства повністю відповідав би: (1) статті 51 Статуту Організації Об’єднаних Націй, яка підтверджує невід’ємне право на колективну самооборону, якщо на члена ООН скоєний збройний напад; i (2) статтям про Відповдальність держав за міжнародні протиправні дії, які були рекомендовані урядам Резолюцією 56/83 Генеральної Асамблеї ООН, прийнятою 12 грудня 2001 року, а зокрема: (а) статтям 30 і 31, які зобов’язують держави припинити будь-яку міжнародну протиправну дію та повністю відшкодувати збитки, спричинені таким діянням; і (б) статтям 40 і 41, які передбачають, що держави повинні співпрацювати, щоб покласти край будь-якому серйозному порушенню зобов’язання, що випливає з імперативної норми загального міжнародного права, такої як заборона агресії.
Після повного виходу Росії з усіх територій України та повного дотримання інших застосовних умов, будь-які заморожені активи, що залишилися, повинні стати предметом розгляду у спрощеному порядку щоб допомогти остаточно забезпечити справедливу компенсацію Україні за величезні збитки завдані Росією.
Цей спосіб дій максимізував би користь заморожених активів Росії за кордоном і забезпечив би найбільший позитивний ефект для України і глобальної безпеки, та водночас за мінімальної опозиції. Він також стримував би інші авторитарні режими з імперіалістичними амбіціями від порушення основних принципів міжнародного права.
Евген Чолій
Президент Громадської організації «Україна-2050»
Почесний консул України в Монреалі
Президент Світового Конґресу Українців (2008-2018)
