Координація РЕБ/БПЛА.
Чому це важливо, і як розкоординованість загальмувала розвиток БПЛА в ЗСУ. І так, це крайній пост на цю тему, бо я реально втомився про це писати.
Мої пости про РЕБ вже настільки заїбали декого на верхах, що там починаються якісь теорії заговору. Ну типу я пишу проплачені пости проти Нот, ще щось. Хоча мені в принципі по барабану на засіб, просто бплашник є маркером того невидимого світу, який контролює наше небо. Бо бплашник залежить від нашого РЕБа. І коли РЕБ розкоординований, а деякі бригади чи підрозділи працюють як їм заманеться- то здебільшого командування ОТУ цього не знає, бо по звітам все гуд, все чьотко, все давить, все відключається, все координується.
І тільки бплашник розуміє який це все піздьож, і наскільки картина що подається наверх, відрізняється від того, що є насправді. Особливо після того як ми озброїлись спектроаналізаторами, та почали скидати данні наприклад з ПО сілвуса, де ясно вказується що подавлення на наземній станції більше, ніж вороже подавлення на борту.
Нам прийшлось стати мініРЕРом, щоб мати докази перед командуванням, що ми не виконали завдання не тому що ми дегенерати, яким не можна довіряти складну техніку, а тому що нам заважають наші ж засоби.
Причому питання не в командуванні ОТУ. ОТУ дає необхідні розпорядження. ОТУ хоче щоб було краще.
Просто немає засобів обʼєктивного контролю, і всі на це кладуть хер. Кароч все як в ЗСУ.
Для 8 управління ми, бплашники, взагалі проблема. Їх задача не забеспечувати нашу роботу, а давити ворожі борти, а ми їм заважаємо. Про те як вони з такою координацією це роблять- це окрема тема, але неможливо відділити РЕБ та БПЛА на одному участку, та мати надію що вони там будуть працювати ефективно.
Для деяких бригад, де командування розуміє роботу РЕБа десь як школярі фільми Марвел, тобто фух, незрозуміла машина запрацювала, поставила купол, і всі об нього вбились – то і вказівки такі “Мені похер що там зверху кажуть, включай та дави все, мені треба своїх хлопців захистити”. В результаті і ворожі борти не виходить задавити, бо для цього потрібна дуже чітка комунікація, взаємодія, та розуміння що ти робиш, але так як ці машини працюють біля місць роботи бплашників (і доречі про те що десь поруч став РЕБ бплашників не попереджають), то виконання завдань теж сходить на ніт. Ну ставлять задачу екіпажу організувати чергування на напрямку де штурми, і треба виявляти концентрацію штурмових груп заздалегідь. Ставлять екіпаж ну наприклад Лелеки. Через тиждень генбенга, при якому то супутники борт не може набрати, то старлінк не запускається, то після зліту цю Лелеку разом з наземною станцією починає відразу єбашити наш РЕБ, і пілот вже не бойову задачу виконує, а рятує борт матюкаясь по чатам- вже через тиждень пілот не має мотивації літати. Він просто втомлюється битись з вітряними млинами, бо його всі прохання та вказівки ігнорують, і починає просто робити вигляд роботи, щоб відєбались. Виходить на чергування, звітує про проблеми з бортом в повітрі, скидає стрім командуванню щоб вони це побачили самі, садить борт і на цьому все. І не треба його критикувати, що він не виконує свою функцію, в нього банально немає для цього умов.
І я розповім до чого таке приводить.
Постійне та неподконтрольне подавлення навігації паралельно з російським РЕБом, призводить жо відтермінування вильотів, іноді на годину, іноді більше. Борти не можуть набрати супутники, старлінки не можуть позиціонуватись, і якщо деякі екіпажі за свої гроші встановлюють на борти crpa (яка зменшує час у повітрі), то на старлінк ти crpa не поставиш нажаль. Деякі борти натівського зразка, які мають автоматизовану посадку, приходиться постійно садити аварійно, і вони періодично бьються при посадці. Посадити його вночі без супутників непошкодженим при вітрі – це взагалі проблема, тому деякі екіпажі відмовляються працювати вночі. Кажуть прямо командуванню, або беріть на себе відповідальність за розбитий борт, вартістю в Геленваген, або скоординуйте РЕБ. Результат зрозумілий.
Також ця дурня з навігацією заблокувала використання крил-бомберів з запрограмованим маршрутом. Крило може виконати завдання в умовах постановки ворожих перешкод, але потім йому треба повернутися назад, на місце зльоту, а це місце може рандомно давити наш РЕБ, не попередив. Не тому що авіабомби скидають, а просто так. І навіть якщо ти залишиш прохання в окремий час не давити навігацію- це все одно не дає гарантії що 1-2 машини поруч не будуть ігнорувати це прохання. Бо навіщо чітко реагувати на скид УМПК, якщо можна просто включити машину 24/7 та у випадку скидів УМПК такий раз- а вона вже заздалегідь працює. С-смекалочка. І похер що весь останній час проблеми у бплашників. Держава закуповує ці крила, навчає екіпажи, але в них нажаль немає умов для роботи. Наша група Michigan навчилась працювати навіть по Донецьку, ми виносили РЕБи, і могли б наносити вогневе ураження по гаубицям/саушкам, але…в одну ніч так одноразово було втрачено три борти, ГУРа, СБУ та наш. Просто хтось ввімкнувся коли борти екіпажів поверталися назад з Донецька, і всі борти прилетіли не на точку посадки, а хз куди. Мінус три борти за ніч, тому що хтось їбав координуватись. Після цього робота таких крил стала на паузу. І це при тому що Інквізиція перша розробила методику відпрацювання роєм такими засобами. Весь РЕБ Донецька не зміг впоратися з нашим роєм бомберів.
А наш РЕБ зміг. Просто викресливши ці засоби вогневого ураження в такі складні для ЗСУ часи.
Чи треба доповнювати, що розвиток таких екіпажів просто забуксував тут? І поле боя яке повинно тільки розмножувати екіпажі, просто не дало цьому розвитку можливості.
І це при тому що у росіян є дублююча система позиціонування, що дозволяє позиціонувати їх борти без gps, а в нас- немає. То кому цим більше шкоди наносять?
Лелеки/Шарки і баражуючі боєприпаси на 2.2-2.5?
Так, вони теж попали під удар дружнього РЕБу. Бо розбиратись де Зала, а де Лелека багатьом влом, ми люди прості, бачимо частоту- давимо частоту. Якщо в чатах починають матюкатися- кажемо що це не ми і вимикаємось. Або не вимикаємось. Тут як пощастить. Лелек та Шарків вже від своїх засобів пройобано хер знає скільки, але навіть не це проблема, а те що зірвано безліч бойових завдань. Які б могли врятувати життя.
На моїх очах “дружній” РЕБ врятував Ураган, Тор, та Осу. Вчора врятував 2С19. Просто коли вчергове підняли баражуючий боєприпас на 2.2-2.5, то по ньому скинулись і РЕБ Донецька, і наш РЕБ (про що вказав сілвус, демонструючи подавлення на наземній станції). САУ поїхала, не змогли ії вʼїбати. І найгірше вже не те, що не вдалося, а реакція пілотів. Всі вже спокійно сприймають невдачу. Ну, типу, немає умов для роботи, чого витрачати нерви? Це все вже було безліч разів.
Борти на 1.1-1.3 теж попадають під роздачу, бо на цих частотах літають Суперками. Взагалі сучасне поле бою, це перетин зближених частот, і треба вміти жонглювати подавленням дуже акуратно, щоб ворожі борти були сліпими, і виділяти частотні корідори для наших бортів. Але нажаль поки наш РЕБ на це нездатний.
Тому деякі виробники, наприклад Девіро просто переводять свої комплекси на незадіяні частоти, бо на координацію засобів надії вже немає. Бо задовбались слухати історії пілотів як вони не можуть виконувати задачі.
Тобто фронт став активніший, і все стало більш активним, стало більше РЕБа, РЕРа, засобів, і повинно ж бути більше БПЛА…але ніт. Цей розвиток треба визнати- загальмував. Риба не може розвиватись у мутній волі. Сфера БПЛА не може розвиватись, коли небо непідконтрольне.
І нам треба з цього негативного досвіду винести уроки. Бо якщо БПЛА- то є нова будівля, яку ми стараємося збудувати, то РЕБ- це фундамент цієї будівлі. І тільки разом вони можуть дати результат.
Що треба робити- та все теж. Розробити єдині протоколи роботи по ворожим засобам і координації з дружніми. Зробити один координаційний штаб РЕБ/БПЛА/ППО на кожному напрямку, і мати засоби обʼєктивного контролю, та що не менш важливо- впливу на підрозділи які порушують протоколи работи та перешкоджають роботі дружніх засобів РЕР/БПЛА (за всі ці роки ні один ребовець не поніс відповідальність за те що задавив дружній борт, а відповідальність завжди за пройоб борта мав саме пілот), і потім деякий, доволі довгий строк ще треба буде навчитися цій роботі, щоб система працювала як часи. Бо мало мати систему, ії ще треба налаштувати, і можливо- доопрацювати деякі рішення в процесі. А це час.
Чи робиться це? Так, робиться. Але повільно. Цей пост написаний не для того щоб похуєсосити РЕБ, я з багатьма РЕБівцями спілкуюся активно, ми ділимось інформацію та співпрацюємо, в мене претензії саме до відсутності системи, яка б заставила і розумного досвідченого РЕБівця, і сонечко яке навчили ща тиждень та посадили за машину РЕБ, працювати в системі ефективно, під контролем старшого начальника.
Тому цей пост просто нагадування, що кожен день, поки права рука РЕБа не знає що робить ліва, а данні командування отримає не від автоматизованої системи, яка не вміє пиздіти з звітів, а з звітів купи підрозділов в яких всі молодці, і тільки те щось чомусь бплашники ниють незрозуміло чого – обходиться Україні дорого.
Всі інструменти для координації є. Давайте запустимо цю реформу як найшвидше. Все одно іншого шляху немає. Та і як показує практика, якщо є взаємодія та співпраця між бплашниками та ребівцями, то ця синергія тільки працює в плюс обом. Ребівці починають розуміти деякі моменти в бпла, які вони не знали. БПЛАшники краще розуміють роботу РЕБа, і допомогають йому бути ефективнішим проти ворожих крил, бо все ж РЕБ- це і наш захист теж. Ми дуже зацікавлені щоб РЕБ був ефективним. Але для цього повинна бути побудована взаємодія, координація, та відповідальність.
Нижче декілька відео з одного з робочих днів, коли підрозділи звітують що всі вимкнені, що навігацію ніхто не давить, і навіть ОТУ дало заборону . Але реальність, нажаль, інша.
І це не пост хейту, дійсно зараз проблему хочуть вирішити, за що я дуже вдячний командуванню. Цей пост написаний щоб дехто, хто періодично читає мої пости, розумів чому це настільки важливо. Це технічний пост, в нього не буде багато репостів. Але маю надію що ті кому ця інформація потрібна- все ж це прочитають.
