«Очолювати посольство під час війни – це не робота. Це життя», – пані Посол Великої Британії в Україні
Ведучі проєкту KYIV NOT KIEV Тетяна Гайдук та Поліна Іванишин (провідні експерти команди Truman) провели інтерв’ю з Дамою Меліндою Сіммонс, послом Великої Британії в Україні. Посол розповіла про життя в Києві під час війни, підсумки нещодавнього візиту Президента Зеленського до Лондона, а також безпрецедентну підтримку британського народу, на яку українці можуть розраховувати.
Мелінда Сіммонс очолюватиме британське посольство до літа. Вона представляє союзну державу, що допомагає Україні захистити себе. Це означає, що усі зусилля посольства – комерційні, політичні, військові, гуманітарні чи економічні – слугують одній цілі: допомогти Україні відтіснити Росію за межі українського кордону. «Це означає, що робота, яку я, здавалось, мала, коли щойно приїхала, – це не та робота, яку я виконую зараз. Я гадаю, що очолювати посольство під час війни – це не робота. Це життя», – каже Дама Мелінда.
Вона отримала дамський титул наприкінці 2022 року. «Визнання заслуг дуже тішить мене, але я також відчула, що це було і для України. Я маю на увазі, що хоча мені дали цю нагороду за всю історію моєї роботи, але передусім я отримала її зараз, тому що уряд прагнув використати цей інструмент, щоб виказати підтримку Україні», – вважає Посол.
Українці звикли до життя в постійній небезпеці, відколи Росія почала повномасштабну війну рік тому. Життя пані Посол також змінилося. Вона живе в Києві під сиренами, проводить чимало часу в укриттях. Водночас, не позбавляє себе задоволення прогулюватися вільною українською столицею. Пані Посол вважає, що дуже важливо показати людям за межами України, що не вся країна охоплена війною. «Також я думаю, що це важливий прояв непокори. Це сигнал для росіян, що українці, зокрема і я, рішуче налаштовані жити своїми життями, працювати на своїх роботах, розвивати свій бізнес і насолоджуватися перебуванням у своїй столиці. Це непокора, і я беру в ній участь», – каже вона.
8 лютого Президент Зеленський відвідав Лондон. На порядку денному візиту переважали питання оборонної співпраці. Посол розповіла, що Прем’єр-міністр Ріші Сунак говорив із Президентом Зеленським про те, як скористатися з того, що Росія на даний момент втратила перевагу. Тому для України відкрилося вікно можливостей не просто захищатися, а й дати відсіч ворогу. Рішення Великої Британії надати Україні танки Challenger 2 було дуже вчасним. Щодо винищувачів, яких потребує українська оборона, то «це питання не стільки наявності, скільки можливостей», пояснює посол Сіммонс. Ті типи реактивних літаків, які просить Україна, вимагатимуть навчання українських пілотів, що вже розпочалося у Британії. «Я сподіваюсь, що посилення спроможності ВПС за рахунок будь-якого постачання літаків буде спрямоване як на забезпечення довгострокового майбутнього України, так і на те, щоб відтіснити Росію», – каже Посол. Вона попереджає, що це має розглядатися як середньо- і довгостроковий проєкт, і пояснює це складним характером цього питання.
Відповідаючи на запитання про те, що дозволяє Британії діяти сміливіше за європейських союзників у постачанні озброєнь, пані Посол сказала, що дуже пишається послідовністю Великої Британії у розумінні того, що відбувається в Україні. «Сполученому Королівству не подобається, коли країна-агресор, що має ядерну зброю, вторгається в іншу країну лише з метою підкорити її. Це суперечить цінностям, які поділяють Україна та Британія. А Британія дуже відповідально ставиться до цих цінностей», – пояснює вона.
Небажання деяких західних союзників надати Україні зброю часто ґрунтується на тому, що це начебто спричинить ескалацію війни, спровокувавши Путіна на більш жорсткі дії. «Частина мене вважає, що ми колективно перестали турбуватися про ескалацію», – коментує це питання пані Посол. «Я думаю, що серед країн, ймовірно, зростає і цілком здоровий скептицизм щодо погроз (Путіна – ред.). Та це не означає, що їх не треба сприймати серйозно».
Що стосується Великої Британії, Прем’єр-міністр Сунак чітко дав зрозуміти, що на столі переговорів є геть усе. «В питаннях допомоги Україні ми не виходимо з того, що може зробити Путін. Ми виходимо а з того, про що просять українці, і з нашого спільного розуміння, що відбувається в умовах вторгнення. Ніщо інше не відіграє ролі в цьому рішенні», – запевнила пані Посол ведучих KYIV NOT KIEV.
Окрім спільних цінностей і національних інтересів, британський та український народи пов’язує ще й щира симпатія. Посол Сіммонс пригадує візит Президента Зеленського до Лондона: за 45 хвилин, які знадобилися на дорогу з аеропорту до центру міста, на вулицях зібрались люди, щоб зустріти українського президента прапорами та оплесками. «Я не пам’ятаю, коли востаннє була така зворушена. Велика Британія – це не та країна, де людям можна наказати вийти на вулиці, щоб висловити підтримку. Це було абсолютно спонтанно. Тож я пересвідчилася в тому, про що чую з Києва, але не часто мала нагоду побачити – це не просто політика, заснована на цінностях, це також і те, що британці відчувають серцем», – каже вона.
Прояви особистої симпатії між українськими та британськими політиками були досить публічними. В той же час пані Посол захоплена тим, як цю симпатію висловлюють звичайні люди. Вона згадує, наскільки була зворушена, коли до неї підійшов український військовий (сталося це в Одеському порту, коли посли G7 прибули туди підтримати зернову угоду), і подарував їй шеврон зі свого рукава в подяку за те, що його дружина знайшла притулок у Британії.
Українська вдячність деколи набуває несподівано креативних форм. Наприклад, київська пекарня Завертайло називає іменами британських прем’єрів свої тістечка. Ведучі KYIV NOT KIEV доставили до посольської резиденції Джонсонюка та Сунаковича. Так солодкі зізнання українців у любові до Британії досягли британської землі.
KYIV NOT KIEV — це англомовний новинний блог про Україну, створений командою Truman, що вже три роки допомагає покращити комунікацію України зі світом.
