майстер-класи з ручного виготовлення паперу «Різдвяна папірня», каліграфії «Скрипторій», атрибуції стародруків «Таємниці давніх книжок», декоративного оздоблення книги «Мармурування», а також «Клинопис», «Мармуровані прикраси», «Різдвяна писанка», «Ґраттаж», «Різдвяний янгол», «Інтролігаторська майстерня» та ін.
навіть ті, хто не читав книгу і не дивився серіал, будуть з цікавістю дивитися тіньову інтерпретацію Ігор Престолів. А фанати будуть раді знову побачити на екрані улюблених героїв і знаходити сюжетні подібності та відсилки
примусові переселення українців у 1944 – 1951 роках (депортації, вимушені еміграції, евакуації без повернення, трансфери, спеціальні військові операції)
Головною метою акції є вшанування пам’яті доброчинців, які не боялися чинити опір геноцидній політиці та, попри ризик смертельної розправи, рятували людей у роки Голодомору.
Автор аргументовано доносить своє бачення української держави, шляхів руху нації вперед, як долати перешкоди. Дає глибокий аналіз ідеології українського націоналізму. Розкриває посутність ворогів нашої державності
На виставці можна побачити не лише ювелірні прикраси, але і станкові роботи – міні-емалі, об’ємно просторові композиції, а також твори з колекції Національного музею українського народного декоративного мистецтва, подаровані авторами після персональних виставок у музеї.
Творчий доробок поета – оригінальне явище в українській літературі першої половини ХХ ст. Еволюція поетичного таланту Олександра Олеся була частиною не тільки українського, а й загальноєвропейського літературного процесу
На відвідувачів чекає захоплива зустріч з «квітковими» полотнами Катерини Білокур
Автор відповідає, залучаючи великий обсяг джерел, що проливають світло на події сучасності, розкривають широку панораму українсько-польських взаємин та тих складних процесів, що їх супроводжували протягом останньої чверті тисячоліття
Національна безпека і формування молодого покоління – ці дві позиції я ставлю на вершину ієрархії національних пріоритетів сьогодні
Отак, як те робив Жигло Микола, Плекаючи громаду гейби сад. Його пісні збирають нас у коло, Його сади нам квітнуть-гомонять
мужні та сильні духом, у чиїй душі живе пристрасна любов до України, надихають нас на жертовні справи заради рідної землі…
Проведення форуму з нагоди 100-річчя формування першого у світі унікального українського мистецького колективу – Київської капели бандуристів – дало можливість вперше зібрати воєдино хранителів українського мистецтва із різних континентів, які майже 80 років у еміграції плекали культурний пласт, на жаль, знищений у радянський період та практично невідомий в Україні.
«собаки гавкають, а караван іде далі»
Доповнюють експозицію декоративні тарелі та пласти, що є своєрідними записниками, на яких занотовуються думки, враження та емоції
В рамках зустрічі презентували книги про волю і характер, які надихали сучасних борців воювати за свободу і соборність України
Назва концерту обрана не випадково – це перший рядок дуже рідкісної, архаїчної колядки «Ой як же було ізпрежди віка», яку зафіксувала Ганна Коропніченко під час експедиції Київщиною у 1994 році
З нагоди презентації книги учасники групи “Першого грудня” Володимир Панченко, Євген Захаров, Йосип Зісельс та Мирослав Маринович прочитали серію лекцій “Про свободу і відповідальність” для студентів столичних вишів: Київського національного університету будівництва і архітектури, Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова та Київського національного університету ім. Т. Шевченка
У святому багатоголоссі Божественної пісні та розмаїтті оркестрових композицій, за якими впізнають «Небесні перевесла», зріднилися душі нащадків Великого Роду Українського й понесли Славу Його степовими обріями й смерековими верхами Своєї Праведної Землі…
Він був активним членом різних культурних та політичних організацій і великим патріотом, але вирішив присвятити своє життя розвитку кобзарського мистецтва, бо вважав бандуру другим національним символом після тризубу та вістункою української долі
