80 років тому:
21.02.1942 – у Бабиному Яру біля Києва разом з старшим сином Ігорем (19 років) та іншими українськими патріотами розстріляний Володимир Багазій, політичний діяч. До війни – вчитель математики у школі, аспірант Київського державного університету; кар’єрі в радянській системі перешкодила еміграція брата до США. В часі німецької окупації член ОУН(м), заступник бургомістра (голови) Київської міської управи (09-10.1941), бургомістр (з 29.10.1941). Працював над створенням адміністративного апарату Києва, брав участь у заснуванні Українського червоного хреста, Української національної ради (заборонена окупантами 17.11.1941), ініціював видання низки українських газет – «Українське слово», «Литаври», призначав на керівні посади національно-свідомі кадри, переважно з членів ОУН(м). З низкою членів ОУН співзасновник акціонерного товариства «Українське видавництво», метою якого було друк патріотичної української літератури. Заарештований ґестапо за націоналістичну діяльність та саботаж розпоряджень німецької влади. Родина, не знаючи про смерть Багазія, продовжувала носити передачі в тюрму ще в червні 1942. Народився у с. Рябіївка на Хмельниччині 1902.
