80 років тому:
19.05.1946 – у Херсонській обласній лікарні (в літературі інколи помилково подається у м. Караганда в Казахстані) помер Григорій Хамчук – священник УГКЦ, жертва московсько-більшовицьких репресій.
Закінчив Тернопільську українську гімназію (1908). Навчався у Станіславській духовній семінарії (1908–1910), звідки перевівся до Львівської духовної семінарії (1910–1912). Одружився зі Стефанією Чехович (21.07.1912); у шлюбі народилися син Богдан і донька Ліда. 9 жовтня 1912 року рукоположений у священничий сан. Сотрудник парафії у Зборові. Під час Першої світової війни депортований московитською окупаційною владою до Києва (1914–1917). Адміністратор (1918) та парох (1921) парафії у с. Киданці на Тернопільщині. Поряд із душпастирським служінням провадив активну суспільну діяльність. 12 квітня 1945 року за відмову перейти до державного московського православ’я заарештований і ув’язнений у Чортківській тюрмі НКВС № 2; 12 червня 1945 року Військовим трибуналом військ НКВС Тернопільської области засуджений на 10 років виправно-трудових таборів. Хворого відправили у Карагандинський концтабір. Місце поховання невідоме. У 2001 році розпочато беатифікаційний процес о. Григорія Хамчука. Народився у с. Малі Чорнокінці на Тернопільщині 1885.
