30 років тому:
4.04.1996 – у Нью-Йорку (США) помер Михайло Вербов – живописець і графік єврейського походження, останній учень Іллі Ріпина.
Навчався в Ташкентській гімназії (1906-1914). У 1914 перейшов з юдаїзму в православ’я. Від 1915 року – студент юридичного факультету Петербурзького університету; того ж року заприятелював з Іллею Ріпиним. У вересні 1916 року зарахований до Вищого художнього училища живопису, скульптури та архітектури при Академії мистецтв, однак уже в січні 1917 року відрахований. Працював учителем малювання в Ташкентській середній школі (1918-1920). Продовжив здобувати мистецьку освіту в московському ВХУТЕМАСі (Вищі художньо-технічні майстерні; 1920-1923). У 1924 році емігрував до Німеччини, згодом – до Франції. Навчався вокалу у Флоренції (викл. Тіто Руффо), виступав на сцені. У 1930х роках оселився у США, де здобув визнання як «портретист королів і президентів». Учасник численних персональних виставок. Викладач живопису в Колумбійському університеті в Нью-Йорку та інших університетах. Член-кореспондент Академії красних мистецтв в Римі (1973).
Українською тематикою не цікавився. Проте анекдотичним та абсурдним є намагання московитських мистецтвознавців вписати його у власний «культурний» канон. Народжений у великому українському місті, за походженням був євреєм, не мав органічного зв’язку з московським мистецьким ссередовищем, проте на підставі того, що у 1995 році «за большой вклад в развітіє русскаго ізобразітєльного ісскуства» нагороджений Московією Орденом Дружби, його безпідставно зараховано до представників московського мистецтва. Що в творчости американського мистця, який малював переважно американських художників, музикантів, державних діячів, коронованих осіб світу, морських піхотинців США (100 портретів), було московського – не зрозуміло. Присутність московитської тематики в його доробку є поодинокою і не визначальною. Проте такі деталі Москву не цікавлять. Ось така вона московська «наукова» інтерпретація, а швидше культурне мародерство, коли мистця зараховують до «своїх» не за змістом і контекстом його творчости, а логікою імперського канону – «ми так хочемо».
Народився у Катеринославі (нині Дніпро), в сім’ї помічника аптекаря, 9.12.1896.
