200 років тому:
15(3).05.1822 – на Чернігівщині народився Феодосій Макаревський (в світі Олександр), єпископ Катеринославський і Таганрозький РПЦ, історик, музейний експерт, педагог. Закінчив Чернігівську духовну семінарію (1845) та Київську духовну академію (1849). Служив у Смоленську (Білорусь), Вязьмі, викладав у Петербурзькій духовній семінарії (1862), ректор Воронізької духовної семінарії (з 1863). Після смерти дружини у 1861 прийняв монаший постриг з ім’ям Феодосій. У 1871 повернувся в Україну, хіротонізований на єпископа Катеринославського і Таганрозького. Від початків урядування реформував і пожвавив єпархіальне життя, розпочав видання «Єпархіального вісника» (в якому друкувались також краєзнавчі дописи), заснував чоловічі духовні училища у Катеринославі, Бахмуті, Маріуполі, реформував жіноче училище у Катеринославі, створив Єпархіальну училищну раду через яку відкрито 108 церковно-парафіяльних шкіл, організував єпархіальні та окружні з’їзди духовенства. Автор ґрунтовних праць з історії краю, які високо оцінили Дмитро Яворницький, Дмитро Багалій та інші дослідники. Зокрема опублікував історію козацького Самарського Пустинно-Микільського монастиря, яку доповнив документами козацьких часів. Автор фундаментальної монографії «Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. Церкви и приходы прошедшего ХVІІІ столетия», загальним обсягом більше 900 сторінок у якій подав детальний історичний опис 336 населених пунктів. Почесний член Київського церковно-археологічного товариства (1873). Помер у Катеринославі, нині Дніпро 1885.
