Антін Кущинський – підполковник Армії УНР, громадський діяч (30 років тому)

05_22_Кущинський 02

30 років тому:

22.05.1992 – у Чикаґо в США помер Антін Кущинський, підполковник Армії УНР (на еміграції), громадський діяч, письменник, історик, публіцист. Походив з давнього козацького роду. Закінчив Київську військову школу ім. князя Константина. Останнє звання в московитській армії штабс-капітан. Під час революції служив в Українському вільному козацтві, Армії УНР та Війську Української Держави (Гетьмана П. Скоропадського). Старшина Українського полку ім. гетьмана Пилипа Орлика (1917), Кременчуцького полку (1918-1919). Після війни закінчив Українську господарську академію в Подєбрадах, захистив дисертацію. Директор канцелярії та секретар Українського вільного університету в Празі (1923-1933), асистент правничого факультету, сільський учитель на Закарпатті (1933-1939), активний діяч товариства «Просвіта». Командир Гуцульського коша Карпатської Січі (1939), після окупації Карпатської України в’язень угорського концтабору. Клопотанням Гетьмана Павла Скоропадського перед угорською владою звільнений і переїхав до Праги. Адміністратор гетьманських видань, член Вищого проводу Гетьманського руху, керівник військової референтури Гетьмана П. Скоропадського на еміграції. З 1945 з дружиною виїхав до Німеччини, зголосився в ряди Українського вільного козацтва (УВК). У 1948-1958 проживав в Парагваї, організатор Спілки української молоді в Парагваї, Уругваї та Аргентині. 1958 переїхав до Чикаґо (США), член та голова (з 1965) братства при соборі св. Володимира, вихователь Спілки української молоді. Один з ініціаторів відродження УВК у США, генеральний писар УВК, член редакційної колегії та редактор часопису «Українське козацтво» (від 1969), Військовий отаман (1971-1973) та Кошовий отаман (1974-1976) УВК, голова Генеральної булави. Член управи Українського національного музею у США. Автор численних історичних розвідок з історії українського козацтва та часів української визвольної боротьби 1917-1921. Народився у м. Лохвиця на Полтавщині у священичій сім’ї 1897.

«Мій нарід гордий і волелюбний, він ніколи не буде рабом, його стремління — вільна Україна». А. Кущинський.

05_22_Кущинський 03 05_22_Кущинський 01 05_22_Кущинський 05 05_22_Кущинський 06

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа