За дороговказами Ірини Калинець

Я єсмь євшан і суть моя гірка.
 Скорботно злилось в ній минуле і прийдешнє,
настояне на крові і віках,
щоб завтра вже забулось моє ім’я.
 Я єсмь євшан. Полин на ваші душі,
останній пагінець,
та не остання кров,
що поїть соками нутро землі моєї.

Ірина Калинець

У грудні 2015 року громадськість Львова широко й урочисто вшановувала пам’ять незабутньої Ірини Калинець.

75 років тому, 6 грудня 1940 року, народилася Ірина Стасів-Калинець, яку весь світ знає й шанує як письменницю, наукового дослідника, публіцистку, освітянку, громадську діячку, бранку совєтських таборів.
75 років тому, у такі ж грудневі дні, прийшла вона на світ, щоб прикрасити його, щоб трудитися над покращенням світу, над облагородженням людей, і якій вдалося залишити по собі незгасимий слід.
На жаль, три роки тому пані Ірина покинула земний світ…
Проте світла пам’ять про неї живе, розквітає. У Львові відбувалися численні урочисті заходи, теле- і радіопередачі, присвячені Ірині Калинець.

Львівська Ліга Українських Жінок зробила і свій вклад у пошанування світлої пам’яті Тієї, яку добре знали, дуже шанували, з якою не раз співпрацювали.
12 грудня в Музею історії релігії відбулася урочиста зустріч під гаслом “Дороговкази від Ірини Калинець”.
У рамках цієї імпрези було вкотре згадано життєвий шлях пані Ірини та надзвичайно величну творчу спадщину її, яку явив світові її вірний подруг, шанований поет і громадський діяч Ігор Калинець. Зібрання творів у 8-ми томах, які вилились у 12 солідних книг, стали чудовим дарунком для всієї України.
Ці книги продовжують справу Ірини Калинець – справу мобілізації українського духу. Ці книги – життєдайне джерело любові до Бога й людей, чіткий дороговказ на дорозі правди й поступу. Зі сторінок своїх численних творів Ірина Калинець продовжує до нас промовляти, і нашим святим обов’язком є прислухатися до закликів пані Ірини і в міру своїх можливостей продовжувати її справу.
Членкині Ліги Українських Жінок висловили глибоку вдячність пану Ігореві за подарований для організації повний комплект творів Ірини Калинець.

Під час цієї урочистості було докладно поінформовано про премію ім. Ірини Калинець, засновану Міжнародним освітнім фондом імені Ярослава Мудрого та його президентом Валентиною Стрілько.
Ця премія служитиме благодатним поштовхом до активної громадянської позиції, до продовження справи відродження і розвитку української нації, якій так самовіддано служила Ірина Калинець.
Інформацію про цю премію та її лауреатів було зроблено посередництвом демонстрування фрагментів із трьох телепередач, які відомий журналіст, лауреат премії ім. Ірини Калинець Василь Глинчак присвятив Ірині Калинець та справі премії її імені.
Рефреном звучало, що отримати премію імені славної Ірини Калинець – це не лише приємно й почесно. Це зобов’язує наслідувати її активну громадянську позицію, переймати естафету справжнього, дієвого патріотизму. Звичайно, не кожному можливо зрівнятися з Іриною Калинець, але рівнятися на неї треба!

Поміж відео-фрагментів, які давали можливість почути і слово самої Ірини Калинець, звучали зворушливі спогади про неї Ірини Ключковської, Лідії Купчик, Марти Лунь, Ярослави Гунько, Василя Глинчака, а також юних Софії й Остапа Якимців, які будучи учасниками дитячого табору “Цікаві канікули” в 2010 році мали приємні й змістовні зустрічі з пані Іриною. Вони, тепер уже студенти, присвятили її пам’яті свої художні виступи.
Тепло зустрічали присутні пісні у виконанні солістки хору “Нескорені” Ярослави Гунько та солістки вокального колективу “Рута” Ольги Стефанко.
Та найбільш тепло зустрічав зал Ігоря Калинця, якого сприймаємо як найбільш послідовного й відданого продовжувача їхньої спільної з дружиною справи. Його сентенції і часто конкретні важливі повідомлення є вказівками до дії сучасним справжнім патріотам.
Ведучою урочистого дійства була членкиня Ліги Українських Жінок, майстер художнього читання Любов Шумська, яка натхненно читала поезію Ірини Калинець та неймовірно актуальну поезію, написану сто літ тому відомим поетом і перекладачем Петром Карманським.
Вкотре прийшлось задуматись, наскільки наша історія знаменується численними повторами страждань, переживань, болів і боротьби…
Проте не гасне любов до Вітчизни, прагнення волі для неї! І життя й діяльність Ірини Калинець – свідчення того.
Хоч немає її поміж нас, її дух, співзвучний із соборним українським духом багатьох поколінь українців, витає над нами. Як діяла Ірина Калинець при житті, так дух її діє з потойбіччя. Її життя, діяльність і твори – це чудові дороговкази для сучасників.
“Не розчаровуйсь в Україні” – словами пісні закликала Ярослава Гунько.
Отож, не розчаровуймося в Україні ми, кожен на своєму місці думаймо, чим можемо причинитися до її збереження й розквіту. І слідуймо у цьому за дороговказами, отриманими від Ірини Калинець!