Як сприймають американського президента?
У столиці США Вашінґтоні при летовиську Рейґена у річці Потомак загинуло 67 американців при ударі цивільного пасажирського літака та військового вертольоту. Скорботу по трагедії висловив Президент і його рівно ж примітивні сотрудники обвинуваченням своїх попередників через політику диверсифікації у затрудненні, тобто десь там це було наслідком роботи не білошкірого контролера руху повітря. Не було подано ні одного доказу на це обвинувачення. Фактично більш правдоподібно це відбулося з неуваги військових у вертольоті. На запитання як може таке говорити президент без найменшого доказу, зухвала відповідь Трампа була: здоровий глузд.
Якщо у когось була щира повага до цього клоуна, то ця пресова конференція мала це звіяти.
Такий трагікомічний цирк не можна було б вигадати.
Наступного дня я почав свою лекцію на Львівському Національному Університеті імені Івана Франка цим прикладом, чого Україні можуть сподіватися від сьогоднішнього мешканця Білого Дому, вказуючи, що це ненормальна людина. На залі були студенти і професори, котрі також бачили цей цирк, і які, до речі, володіють англійською мовою. Вони признали, що поведінка Президента США була жахаюча. Я звернув увагу, щоби вони привернули таку поведінку до трагедії війни і російської агресії, воєнних злочинів та наміру геноциду в Україні, і запитав, що Україна може сподіватися від такого президента. Відповідь ми шукали дві години часу і так не знайшли.
Погодились на тому, що треба працювати на Європу та на Конґрес США, який, до речі, значно змінюється за короткий час. Позитивним явищем є вже те, що перші екзекутивні накази Трампа про мораторій допомоги, що має відношення також до України, вже припиненні американським судочинством, а також самим Трампом.
Щодо Європи помітили, що ніхто з європейських лідерів не взяв участі у церемоніях заприсяження Трампа, крім Прем’єр міністра Мелоні з Італії. Тобто Європа не ставиться з великою пошаною до нього, або зацікавленням. Погодилися, що треба сильно працювати над Європою, а зокрема. Францією та Німеччиною, а також новим, здається, президентом Польщі Навроцьким, щоб ці країни посилили допомогу, та навіть промощували Україні шлях до НАТО. Словаччина Фіса відступить від опозиції Україні шляхом бунту проти Фіса самих словаків, а такого просто афериста, як Орбана, вдастся перекупити виплаченням деяких затриманих фондів ЄС. Великі зусилля щодо Європи уже розпочаті успішним 100 літнім домовленням безпеки, недавно підписаним між Україною та з Об’єднаним Королівством. Допомога також прийде від зросту замороженого капіталу російських олігархів у європейських банках. Важливим також є поширення воєнної індустрії виробництвом в Україні, яке вже показало, що зброя, вироблена в Україні, далеко потужніша своїм виміром ніж американські Гімарс чи Атакамс.
Студенти в Україні дуже ідеалістичні. Як знаємо, вони протягом останнього 20-ти ліття провели дві багатолюдні революції. Жодна інша нація не проявила такого запалу за даний час. Вони не тільки віддані ідеалісти, вони дуже розумні та поінформовані. Рівень науки та освіти в Україні дуже високий.
Я не закриваю сторінку історії допомоги Україні від Трампа. Нехай приїде в Україну разом з Малим Марком та побачать не тільки руїну, але і відвагу і відданість народу. Чи це йому буде імпонувати – не знаю. На такого, як він, я думаю, що ні, але треба працювати навіть у цьому, здавалось би безнадійному відтинку. Я хотів би щоби ті українці в Америці, які підтримали Трампа, діяли сьогодні, але треба було сказати студентам гірку правду, що це яничари.
В міжчасі цю збанкрутовану економіку Росії треба звести нанівець доглядом над санкціями, здешевленням нафти і газу, так, щоби не було чим платити ні московським солдатам, ні поліції. Продовження боротьби на російській території теж значно допомагає, як також заворушення поневолених націй.
Що тут важливе – це не перейматися надто злобным клоуном у Білому Домі. Це виродок історії, який не має досить здорового глузду, щоби її змінити. Переживемо і це!
31 січня 2025 року Аскольд Лозинський
