
Як розуміти Китай?
Так званий Червоний Китай є однією з найповажніших і найскладніших держав світу. Яка його суть? Чи він дійсно комуністичний? Ніхто не може достовірно відповісти. Мабуть найкраще окреслення це що він капіталістичний під абсолютним державним контролем.
Китай зокрема потужний своєю чисельністю населення та виробництвом, а то і інновацією. Фактично за світовим рейтингом, він друга найбагатша держава світу тільки мабуть її населення цього не відчуває. Мабуть немає держави котра не торгує з Китаєм. Його продукти відносно добрі, а також дешеві. Їх можна купити де будь у світі.
Оскільки наложення тарифів наразі відложено Америкою на девятьсот днів і залишається тільки 30% тарифу можна говорити про Китай у досі окреслений формі.
При цьому треба додати, що народ китайський є надзвичайно освічений та винахідливий. Культура також на надзвичайно високому рівні. Це навчили американського віце президента коли він назвав китайців селянами, а вони йому нагадали, що китайська культура пять тисячі років. До речі китайська кухня правдоподібно найпопулярніша в Америці чи навіть у світі.
Політика Китаю є не зрозуміла як дуже часто буває. Китай був головним гостем Путіна при пародії 9 травня у Москві. Не тільки лідер Китаю сидів біля Путіна у час парад, але він відбув чотири дні у товаристві Путіна. Для розуміння терміну користуюся окресленням “лідер” коли пишу про генерального секретаря Комуністичної партії Китаю, президента, диктатора Сі Цзіньпін. У нього багато більше титулів. Це також має значення бо відомо, що коли говорить він не можна йому заперечити. До речі у цьому відношенню він та Путін подібні бо не можна окреслити їхню владу чи титули.
Китайські війська формально не воюють на стороні Москви в Україні. Але вони становили у параді найбільший контигент крім московських військ. До речі навіть диктатор Північної Кореї не був присутнім у Москві 9 травня. Тобто без перебільшення можна сказати, що хореографія Путіна намагалась представити перед світом, що Москва і Китай це найближчі друзі. Ясно, що фота з китайським лідером для Путіна більш значуще чим фота з відносно блазнем лідером Північної Кореї Кимом.
Китай претендує, що не передає зброї ні військових Москві. Про зброю є багато інформації, що суперечить цьому. Китай інколи дипломатично тримається у голосування при Раді Безпеки Організацій Обєднаних Націй тоді коли Москва голосує проти. Це так зване нейтральне становище тільки показове бо Кремлю не потрібно голосу Китаю, адже Москва нелегально користується ветом. Один голос вистачає.
Можна подумати, що Китай своїм заграванням та дуже обмеженими висловами не є таким страшним як говорять аж поки не ознайомитися з тим, що діється у внутрі Китаю, репресіями опозиції та преси, брутальности, а зокрема з різними іншими групами чи народами починаючи від уйгурів. Тут просто відбувається геноцид який ввесь світ бачить але чомусь терпить бо “моя хата скраю.” Цим користується Китай. Ціною дешевих продуктів є мовчанка щодо брутальности.
Щодо війни в Україні то найбільша провина Китаю супроти України це, що Китай є найбільшим споживачем московської нафти і газу. Тобто можна свідомо сказати, що Китай та Індія спільно уможливлюють московську воєнну економію. За вироблення і доставку Кремлю зброї у формі зокрема ракет та їх частин санкції є наложені на Китай Україною, Європою, і Америкою, але тільки частково. Україна фактично при своїй воєнній економії не може собі на дозволити на повний бойкот. Пересічний українець з малою зарплатою купує дешеві китайські сорочки, годинники, тощо. Альтернативи немає.
Був ще випадок де України вдарила дипломатично по Китаю за це, що число китайських чоловіків за московські гроші воюють на стороні Москви в Україні. Китай відповів, що це не з державного доручення. Фактично, Україна зберігає відносини з Китаєм. Тут політика як мистецтво можливого відіграє ключову роль. Китай заграє і Україна грає.
Президент Зеленський належить до найспритніших лідерів у світі. Досі йому вдалося обіграти противника України Дональда Трампа який хотів б бути у клюбі Путіна і Сі але наразі американські суди перешкоджають. Правда це може бути тільки тимчасове явище.
Отже остаточно Китай це загадка. Найважніше, що вона не є загрозою для України поки що і найважніше географічно ані історично, а також що в остаточному до чого може ніколи не дійде, природно Китай і Москва сусіди які мають конфлікти між собою які наразі не розпалені. У такому випадку потенційний ворог мого ворога може стати і моїм приятелем.
Тому політика Президента Зеленського виявляється розумною та вдалою. Вона є принциповою але поміркованою і виваженою. Хто так передбачав коли обирали відносно молодого актора (але з освітою юриста) Володимира Зеленського президентом у 2019 році. Поки що Президент України здає іспит де треба.
14 травня 2025 Аскольд Лозинський