У центрі уваги — проміжні вибори в США

Америка наближається до вирішальних проміжних виборів, під час яких визначиться розстановка сил в обох палатах Конґресу. Відверто кажучи, слово «вирішальні» навіть не повною мірою передає важливість моменту. З огляду на те, що Америка скочується до одноосібного правління, а державні поліційні структури — як-от Служба імміграційного та митного контролю (ICE) — вбивають американських громадян просто на вулицях, ставки в цій грі надзвичайно високі.

Намагаючись зберегти такий устрій, республіканці провели в Далласі захід, названий «конвенцією», на якому президент Трамп пообіцяв виплатити по 5000 доларів кожному дорослому громадянину за умови, що Республіканська партія збереже контроль над обома палатами Конґресу. Сенаторка-республіканка від штату Мейн Сюзан Коллінз розкритикувала цю дивну пропозицію президента, чітко заявивши, що уряд не повинен роздавати гроші, аби впливати на волевиявлення громадян. Утім, учасники мітингу в Далласі зустріли слова Трампа оплесками. Такою є природа сучасного електорату республіканців. Ні, не всі вони були «реднеками» чи техасцями — чи, можливо, це одне й те саме? 

У недільній програмі «Meet the Press» спікер Майк Джонсон, хоч і намагався всіляко захищати президента, примудрився назвати адміністрацію Трампа «режимом» — це була обмовка за Фрейдом. Ймовірно, він мав на увазі щось позитивне, не розуміючи, що слово «режим» має авторитарний відтінок. Майк Джонсон родом із Луїзіани. Це одне з пояснень.

Він також наполягав на тому, що війна проти Ірану — це не війна, попри те, що вона триває вже понад пів року й кінця їй не видно. Він стверджував, що Іран втратив здатність виробляти ядерну зброю, хоча Іран повністю володіє своїм збагаченим ураном. Він також переконував, що пересічний американець сьогодні має більше грошей у кишені, попри те, що темпи інфляції перевищують зростання зарплат, а також попри те, що нинішній рівень інфляції вищий (більш ніж на 1%) порівняно з часом, коли Трамп обійняв посаду. Коротше кажучи — змилосердимося над Джонсоном  — інтерв’ю, яке Крістін Велкер провела зі спікером, було дуже цікавим (якщо ви не республіканець із табору MAGA). Для того табору воно було соромливим. Кілька разів Джонсон просив, щоби ведуча замінила тему. 

Так, мені сподобалося інтерв’ю з Джонсоном і ганебний виступ Трампа в Далласі. Сподіваюся, в день виборів я отримаю ще більше задоволення. Молюся про те, щоб американський виборець просто проголосував за покликом власного сумління а не тільки по партійні лінії. Може треба нагадати, що Президент Лінкольн був також республіканцем. Це не та партія. 

За останні п’ятдесят років в Америці не було більш інтелектуально примітивних і брехливих президента та спікера, ніж сьогодні. Поки ці два клоуни при владі, про велич Америки не може бути й мови; країна стала не лише посміховиськом для всього світу, а й клоуном, якого світ ненавидить. Для решти світу Америка — це поганий клоун.

Для спікера цілком природно поступатися президенту або ставати на його бік, якщо той є лідером його ж партії. Однак у випадку зі спікером Джонсоном Палата представників США залишається майже повністю бездіяльною: вона не лише не виявляє жодної ініціативи, а й сама накладає на себе величезні обмеження, фактично не виконуючи своїх обов’язків. Система стримувань і противаг? Забудьте про неї! Перша стаття Конституції не каже, що Конґрес має бути «штампувальною машиною» для виконавчої влади лише тому, що обидві гілки контролюються однією партією. У Конституції не йдеться про президентський імунітет, проте Голова Верховного суду Джон Робертс фактично поширив його дію на всі цивільні правопорушення і, можливо, навіть на кримінальні злочини. До речі, Робертса свого часу призначили саме республіканці. 

Існує цілком реальна причина, чому Трамп і російський диктатор Володимир Путін ладнають між собою. Вони одного поля ягоди: обидва — злі й авторитарні. Наступного тижня Росія влаштує фарс під назвою «парламентські вибори». Результати цих виборів відомі наперед. Будь-яку реальну опозицію вже заблоковано.

Цю халепу в Америці спричинив не лише Дональд Дж. Трамп. Це провина американського електорату. На цьому слід наголошувати протягом наступних п’ятдесяти днів. Я не впевнений, що Америка зможе безкарно пережити ще два роки. Між Трампом і Путіним мало відмінностей. На щастя, наразі існує величезна різниця між російськими та американськими виборами.

13 вересня 2026 року

Аскольд Лозинський