Третя світова: кров’ю та нафтою
Перша світова війна почалася з терористичного акту в Сараєво. Друга світова – провокацією в містечку Гляйвіц (сьогодні – Глівіце). Під час урочистостей з нагоди 100-ліття від початку Першої світової війни, які відбулися на австро-угорському цвинтарі у місті Редіпулья, найбільшому меморіальному цвинтарі Італії, під час проповіді Папа Римський Франциск визнав: «Третя світова війна частково вже почалася». Ми ж констатуємо: і знову нести її тягар доводиться перш за все нам, українцям. А наш противник, Путін, не цурається провокацій та тероризму ані як приводу для агресії, ані як методу ведення війни.
День 11 вересня назавжди увійшов в історію людства, як день пам’яті жертв тероризму і день мобілізації світової громадськості для боротьби з ним. Однак терористи бувають різними. Банди терористів, які оголосили про створення «Ісламської держави Іраку та Леванту», вбивають військовополонених, цивільне населення, відрізають голови журналістам, захоплюють нафтові родовища. Їх буде винищувати авіація США. Банди терористів, які оголосили про створення «Новоросії», скоюють ті ж самі воєнні злочини, а їхні московські зверхники захопили українські нафтові родовища в шельфі Чорного моря і роблять все, щоб не допустити видобування сланцевого газу на Донбасі. Однак їх авіація США атакувати не буде. На відміну від керівників банд «ІГІЛ», головнокомандуючий банд «Новоросії» має «ядерну валізочку».
Після смерті Бен Ладена саме Путін на сьогодні мав би отримати статус «терорист №1» у світі, як ініціатор та керівник тероризму на державному рівні. Зрештою, ні для кого не є таємницею, що тероризм завжди був одним з головних методів політики Москви. І Путін, породження «сортиру» КҐБ-ФСБ, просто не уявляє собі інших методів, принаймні, у внутрішній політиці (поки що вбивати американських та європейських політиків ФСБ, начебто, ще не почало, а Україну в Москві вважають своєю «внутрішньою», імперською справою). Однак вся справа в цій «валізочці», яка перекочувала з рук веселого пияка Єльцина до пазурів спортивного психопата Путіна. Тому Папа Римський молиться за мир, а Патріарх Кіріл благословляє бандитів в якості «православнава воінства». Тому на початку Третьої світової війни гинуть українські патріоти, захищаючи власну країну та Європу від чергової навали зі Сходу, а сита і розніжена Європа підраховує, на яке скорочення особистих прибутків готова піти, щоби тільки підтримати імідж. За принципом старої повії, котра дбає про те, як зекономити на тональному кремі, і не усвідомлює, що прихід «клієнта зі Сходу» позбавить її всієї косметики.
Тим не менше, цитуючи найхитрішого з наших президентів – «маємо те, що маємо». Ми воюємо, намагаючись всіляко «загітувати» громадян Росії нескінченним потоком «вантажів 200» піднятися на героїчний чин і переселити Путіна з Кремля до віддаленої в’язниці чи, принаймні, закритої психіатричної лікарні. Захід поступово затягує зашморг економічних санкцій на шиї кремлівського Чикатила. Але справедливість в світі існує, цей зашморг затягується все міцніше і міцніше, навіть всупереч законам економіки.
На світовому нафтовому ринку вже кілька тижнів поспіль продовжують падати ціни, і це незважаючи на розв’язані війни «православних» терористів «Новоросії» та ісламських з «ІГІЛ», ще й чергове загострення ізраїльсько-палестинського конфлікту. Раніше навіть один з таких осередків міжнародної чи регіональної напруженості зазвичай грав роль допінгу для цін на нафту, зараз же спостерігається стабільне зниження. І якщо ця тенденція збережеться, нафтовидобувні країни, в тому числі і Росію, очікують серйозні економічні труднощі.
Однією з причин цього процесу є суттєвий надлишок нафти на світовому ринку. На відміну від минулих років ринок цього року не відреагував звичним зростанням цін навіть на розпочату підготовку до зимового сезону. Країни ОПЕК, і перш за все, нафтовидобувні арабські держави, не демонструють особливого занепокоєння. Представники ОПЕК впевнені, що восени ситуація на ринку повинна виправитися. В крайньому випадку можна скористатися вже випробуваним методом і скоротити рівень видобутку нафти, щоб підняти ціну.
Їхній оптимізм не поділяють провідні світові експерти нафтового ринку: міжнародна ситуація змінилася, на ринку з’явилися нові великі гравці, що навряд чи дозволить ОПЕК монопольно маніпулювати цінами. І тут попереду всіх мчить Північна Америка. Так, за даними американського міністерства енергетики, в липні цього року в США щодня видобувалося 8,5 мільйонів барелів нафти. І це не межа. Згідно з прогнозами видобуток американської нафти в 2015 році зросте до 9,3 мільйонів барелів на добу. Далі йде Канада, яка володіє третіми в світі після Саудівської Аравії і Венесуели нафтовими запасами, які раніше важко було розробляти через технологічні проблем. Нові методи і техніка дозволяють зробити рентабельним видобуток канадської нафти, а країну вивести в число провідних нафтових держав. До того ж величезною перевагою Канади є політична, податкова і соціальна стабільність держави.
На цьому тлі Росія, бюджет якої на 40% сформований за рахунок доходів від продажу нафти і нафтопродуктів на міжнародних ринках, може опинитися в дуже складному становищі. Російський уряд заклав в річний бюджет 2014 ціну 104 долари за барель, при падінні цієї ціни на 10 доларів Кремль втрачає приблизно 5% доходів. Що цілком можливо, якщо Вашингтон зробить арабським нафтовим шейхам пропозиції злегка «потерпіти» з черговим надприбутками, обмежившись просто прибутками. В обмін на якісь там преференції (це вже дипломатичні таємниці, про які саме преференції йтиметься). Крім цього, варто згадати Іран, проти експорту нафти яким світова спільнота після багаторічної блокади вже не заперечує.
А якщо ще й Україна спроможеться таки почати видобування сланцевого газу, звільниться сама і допоможе звільнитися Європі ще й від газового шантажу – тоді Москва опиниться у власноручно спорудженій «газовій камері». Звідки вихід один, який, можливо, відчинять для неї китайці зі словами: «Ласкаво просимо, Далекозахідня провінціє!»
Юлій Хвещук
