Святковий вечір поезії “Під Покров Богородиці прибігаємо”

Прагнучи внести свій вклад у відзначення світлого й улюбленого українцями Празника Покрова Пресвятої Богородиці, Львівська Ліга Українських Жінок запросила львів’ян і гостей Львова на святковий вечір поезії під гаслом “Під Покров Богородиці прибігаємо”, який відбувся в актовій залі Музею історії релігії. Щоб засобами поезії й музики віддати молитовну шану Покрову Пресвятої Богородиці та вшанувати річницю утворення славної Української Повстанської Армії, а також згадати ще деякі символічні й знаменні події, що співпадають із святом Покрови, було ініційовано зустріч із чудовими львівськими поетами Розалією Тарнавською і Зеновієм-Тарасом Масним.

Розалія Тарнавська – конструктор за фахом і поетеса за покликанням душі, автор семи збірок поезій, член Української Асоціації письменників і Об’єднання письменників Бойківщини, лауреат різних літературних конкурсів та членкиня Ліги Українських Жінок.

Зеновій-Тарас Масний – доцент Національного медичного університету ім.Данила Галицького, автор шести збірок поезій, дипломант різних літературних конкурсів, головний редактор газети “Народне здоров’я”, член Національної Спілки журналістів України.

Ці шановані особи попри те, що діяли у різних сферах життя, мають одну спільну, визначальку рису – це тонке відчуття всіх проявів людського буття та щирий відгук на всі його грані.

Як пролог до знайомства з творчістю цих поетів, ведуча вечора Лідія Купчик згадала, скільки видатних подій збігаються із святом Покрова Пресвятої Богородиці, який Україна відзначає ще з княжих часів, відколи князь Ярослав Мудрий, розбивши 1036 року печенігів і з вдячности Богові і Пресвятій Богоматері збудувавши в Києві собор св.Софії і храм Благовіщення на Золотих Воротах, у 1037 році віддав увесь народ під опіку Божої Матері. Цей празник є і днем народження славної Української Повстанської Армії, очільники якої віддали цю структуру, покликану захищати український народ від різношерстних гнобителів, під опіку Божої Матері. Також згідно з Указом Президента України від 1999 р. в день свята Покрова Пречистої Богородиці відзначається День українського козацтва. Разом з тим, мало хто знає, що це – день відходу у вічність самовідданого українського душпастиря Романа Лиска, який закінчив земне життя у мурах львівської тюрми Лонцького саме 14 жовтня 1949 року, а тепер визнаний Вселенською Церквою Блаженним священномучеником. Він є наймолодшим із беатифікованих новомучеників, бо прожив лише 35 років земного життя, але живе у вічності. Ми не можемо бути певні, що саме того дня загинув о.Роман, як, взагалі, не можна вірити офіційним совєтським документам, але тим більш значимим видається, що саме таку дату смерті у них вказано. Можливо, це підказка звища, кого ще маємо вшановувати цього благословенного дня. Також це – день народження нашої Розалії Тарнавської, у чому теж вбачається певна символічність і з чим її присутні щиро привітали. До того ж – весь цей рік можна вважати ювілейним для Тараса Масного, який прийшов у світ 1 січня сімдесят літ тому. А ще ведуча нагадала, що 15 жовтня 1959 року відійшов до Господа вірний син українського народу Степан Бандера. Хоч вбитий ворожою рукою, але пішов до Господа у світлі Покрова Богоматері. І дуже важливо й значимо, що всі ці події знайшли трепетний відгук у творчості Розалії Тарнавської і Зеновія-Тараса Масного. Тому зустріч із творчістю цих поетів стала особливо святковою.

Розпочав свято поезії отець-диякон Андрій Гула, який одночасно є чудовим співаком, музикантом і композитором. Отець-диякон пісенно започаткував спільне звертання молитвою до Господа та виконав пісню на слова Розалії Тарнавської “Храни нам, Боже, Україну”.

Дух поезій присутніх поетів, як глибоко релігійних і високо патріотичних, так і дуже ліричних і щемливо інтимних, несли присутнім членкині Ліги Українських Жінок Любов Шумська та Іванна Корнецька. І робили це надзвичайно натхненно, талановито, зворушливо! А також і самі автори читали свої поезії та дещо привідкривали присутнім таїну їх творення, джерела свого натхнення. Немало поезій Розалії Тарнавської і Зеновія-Тараса Масного покладені на музику. Це гарно демонстрували солісти хору “Нескорені” Роман Ярема і Ярема Ванчицький, солістка хору “Лемковина” та вокального ансамблю “Рута” Ольга Стефанко і студентка Надія Кузик та отець-диякон Андрій Гула. Акомпанувала співакам студентка четвертого курсу Львівської Національної музичної академії ім.М.Лисенка Аліна Сахненко. Непомітно пролетіли дві години в купелі чудової поезії та хвилюючих мелодій. Присутні гаряче вітали поетів та їхні твори тривалими оплесками.

Завершуючи вечір, ведуча ознайомила присутніх із новою книгою Зеновія-Тараса Масного “Чудовий світ! А ми?..” Ця незвичайна книга –”книжка не для читання,– як стверджує сам автор, – ця книжка – для роздумів над життям”. Можна впевнено твердити, що це – книга найглибшої мудрості. Використавши лаконічні японські жанри ТАНКА і ХОККУ, автор вмістив у них бездонну глибину мудрості українців. Не дивно, що за цю книгу автор отримав диплом І ступеня літературного конкурсу ім.Мирона Утриска. Це не є поезія, яку легко слухати, вона не заколисує своєю лагідністю, ні не кличе до бою, її треба читати очима і мозком, повільно і з паузами для роздумів. Все ж, ведуча зачитала декілька сентенцій, які найбільш запали в серце та викликають у відповідь багато своїх міркувань…

Ось приклади їх:

Книга “Чудовий світ! А ми?..” заслуговує окремої презентації, про що сказала ведуча і з чим радо погодилися присутні. А цей святковий, духовно насичений вечір високої поезії закінчився спільним звертанням до Господа “Боже великий, єдиний, нам Україну храни”.