Що буде і що не буде у 2024 році?
Це питання мабуть вимагає від відповідача відповідальности. Єдине спасіння тут, це що мабуть ніхто, включно з відповідачем, не пам’ятатимуть, що було передбачено. Тому я з легким гумором відважуся дати відповіді навіть на серйозні питання.
Причина тому, що проживши понад сімдесят років, означає що побачив майже все можливе, а між ним відвагу політологів та інших експертів прогнозувати майже все. Я не політолог, ані не фантаст, тому не маю жодних уявлених кваліфікацій.
Колись я приходив на розмову з Віктором Ющенком, це було перед його президентством але після його прем’єрства. Віктор досить запізнився і я відносно спокійно, на мій темперамент, чекав його. Його помічниці було відносно неприємно бо я завжди до неї підходив і питався коли прийде Віктор Андрійович. Раптом прийшов до почекальні один чоловік, що представив себе бджолярем. Він почав хвалитися своїми здібностями, які до речі також були у Віктора Андрійовича. Тільки що він додав собі компетенції прогнозувати майбутнє. Я цинік із цього питання, і тому слухав його прогноз дуже поверхово. Нарешті я не витримав і поставив йому запитання. Як ви так гарно бачите майбутнє, то підкажіть коли врешті прийде Віктор Андрійович? Він признався, що цим питанням він не займається.
Так само, мабуть, і з мною щодо 2024 року. Повірте мені що так само із політологами та іншими спеціалістами. Тобто сказати правду мої прогнози зводяться до бажань.
Війна в Україні наразі без скорого результату. Для успіху України потрібно просто багато зброї, дуже звичайної і вищої техніки. Україна має стратегію, одначе вона залежна від своїх союзників. Мимо найкращих намірів Президента Америки Байдена, причиною сьогоднішніх невдач на полі бою є недоставлення зброї, що є в основному вина Байдена. До цього договорилися держсекретар Блінкен та радник національної безпеки Салліван, які були радниками більшої рішучості.. Байден є по натурі дуже обережна особа, і не дуже вироблена у закордонних справах мимо майже сорок літнього досвіду у політиці.
Останнє найбільші успіхи України це на морі та у повітрі, де Україна зовсім не конкурентна. Як це пояснити? Хіба це доказ творчості Збройних Сил України. Коли у Вільнюсі НАТО відмовило Україні запрошення членства, а натомість обіцяло швидше темп поминаючи ПДЧ, а рівно ж Америка обіцяла такі військові відносини з Україною поза НАТО як з Ізраілем, то це був прямо обман. Америка воює разом з Ізраїлем у повітрі Сирії та Іраку. Америка ніде не воює спільно з Україною, хіба це було у Афганістані на користь Америки.
Моє передбачення чи бажання — це що Україна отримає зброю від Америки та Європи у якнайкоротшому часі. Це уможливить відсіч та контранаступ, але не у стилі минулого, що передбачує великі жертви. Стратегія України мусить бути трохи інакшою оскільки України не посідає стільки вояків, ніж Росія, і Україна числиться з життям кожної людини і кожного воїна. Стратегія повинна наслідувати досі повітряну, тільки вже з американськими F16 та безпільотниками та ракетами, які зможуть обстрілювати та бомбардувати навіть територію Росії, а тим більше окуповані землі. Такий спосіб боротьби дає Україні нагоду перемогти. Це не означає, що війна закінчиться у 2024 році.
Вибори в Америці у листопаді 2024 — це для України мабуть найважніші вибори за час нашої державності. При цьому треба усвідомити собі, що вибиратимуться не тільки президент Америки але усі 435 членів нижчої Палати Конгресу та 34 члени Сенату. На жаль, ми дійшли до того парадоксу демократії, що партійна лінія надзвичайно суттєва.
Я вже не звертаюся до українців-членів чи просто реєстрованих Республіканців, бо якщо до них досі не промовляє власне сумління, то вони його не мають. Приятелів України з Республіканців може почислити дитина з першої кляси. Несотворені неправди проповідують представники цієї партії. Договорились навіть до захисту колишнього Головного прокуратора України, злодія, відставку якого вимагала ціла Європа, Віктора Шокіна. Договорилися, що Путін зупиниться на Донбасі і на Криму і ніколи не висловлював інтенції замаху на інші території Європи. Чесно кажучи, я не шаную українців, котрі голосять себе Республіканцями. Я вже не закликаю їх глянути у власну совість, якої вони іі так не мають, а просто перестати бути пропагандистами брехні. Не бути частиною пропагандистів бандитів Трампа, чи фарисеїв Майка Джонсона. Відступіть і дозвольте Україні влаштувати для себе життя. Закрийте ваші лінії дискусії, немов для Вас Україна не існує, бо наразі ви робите більше лиха, ніж користі. Ви є ще одні зрадники. У нашій історії таких було багато!
Чесно кажучи, оскільки я реаліст, але трохи по Донцовському волюнтаризмі з переконанням Липинського, що усі, які живуть в Україні, це українці, ну, така мішанина, але я її люблю як любив Шевченко. При усіх своїх клопотах і намірах згадуйте Тараса Григоровича. З надією дивлюсь на 2024 рік. Але не тільки дивлюсь. Хочу хоч трішки бути його активним учасником.
29 грудня 2023р. Аскольд Лозинський
