Революція гідності
На четвер, 21 листопада 2013 р., всього за тиждень до запланованого підписання угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом , голова діючого Кабінету Міністрів оголосив, що підписання не буде, принаймні , не протягом тижня на майбутньому саміті у Вільнюсі . Те , що послідувало після цього -був спонтанний народний протест по всій Україні , який розвинувся в добре організовану національну революцію , котра, в кінцевому рахунку, зосередилася в столиці України – Києві.
Революція була названа Євромайдан , але цей термін охопив його суть тільки до ночі з 30 листопада на 1 грудня. У ту ніч український режим наказав своєму спеціальному поліцейському підрозділу (” Беркут” ) розігнати протестантів , нападаючи і б’ючи їх гумовими та пластиковими кийками. Багато хто з протестуючих студентів отримали важкі поранення , один з них помер , і кілька були заарештовані. Але це призвело до того, що люди масово почали виходити на вулицю і Європротест перетворився в Єврореволюцію . Її вимоги тепер включали кримінальне переслідування тих хто замовив напад , звільнення Кабінету Міністрів , відставка нинішнього президента України та демократичні вибори з послідуючим референдумом. Підписання угоди про асоціацію з ЄС більше не було єдиною кінцевою метою. Пізніше були наступні спроби спеціальних поліцейських підрозділів розігнати Майдан , але в кожному випадку люди переважали .
Насправді, як з’ясувалося, ця революція за людську та національну гідність . Це слово повторювалося знову і знову. Ймовірно , що для різних верств українського суспільства і, можливо, навіть індивідума це означає щось своє . Гідність означає жити як європеєць . Це означає позбавитися від Російського гноблення. Для декого це може навіть означати не бути представленим в очах світу колишнім засудженим. Слова “Зека геть! » часто звучать по цілому Майдані. Та ,найголовніше, це про національну гордість . Місце мітингів , як усе місто Київ, покрите синьо-жовтими українськими прапорами. Майже кожен виступ закінчується словами ” Слава Україні! ” з відповіддю аудиторії “Героям Слава!” три рази.
Як і в більшості українських питань, Росія не є безстороннім спостерігачем . Вона активно переслідує свої інтереси. Розповідаючи, що європейська економіка перебуває в кризі, Росія наполягає на тому , щоб Україна приєдналася до її Митного союзу , а не ЄС . Бо в противному випадку цей Союз не що інше , як сама Росія та деякі ,в основному, не впливові гравці . Перша стратегія Росії була в вигляді батога. Зараз подаються якісь пряники , у вигляді мільярдів доларів кредитів і знижкою на російський газ. За збігом обставин ,а можливо з волі Бога, була якась іронія в виборі часу. 23 листопада, українці, у всьому світі вшанували пам’ять Голодомору 1932-33 років. Більше семи мільйонів українців загинули від рук Москви під час цих вправ батога і пряника.
Дуже важливо , щоб була належного рівня підтримка з боку Заходу. ЄС зробив свій маніфест підтримки шляхом відвідування і комунікацій. Навіть більше того , Сполучені Штати продемонстрували підтримку Майдану через візити помічника державного секретаря в Москву та Київ , залишивши завуальоване повідомлення в Росії і пряме в Києві. Потім було беззастережне засудження застосування сили самим держсекретарем США, яке спиралося на застереження лідерів України від віце -президента США які він зробив безпосередньо перед жорстокою поведінкою режиму . І зовсім недавно два американських сенатори з протилежних політичних партій виступили на сцені Майдану в підтримку народу і на підтвердження своїх слів – спільно виступили ініціаторами жорсткої резолюції Сенату , що передбачає санкції проти особливо впливових членів правлячого режиму, зі списком цілого букету порушників , який може включати в себе і самого діючого президента.
Революція пишається тим , що мирна , але врешті-решт , вона залишається актом цивільної непокори, більше половини головної вулиці Києва (Хрещатик ) є в барикадах і принаймні три громадські будівлі знаходяться в облозі революціонерами. Кончина Леніна була не тільки символічного , але , сподіваюся , не зворотнього характеру. Колись оборонений майданчик Леніна був переданий туристам і любителям сувенірів поки влада не прибрала залишений каркас пам’ятника.
Таким чином , силові дії уряду викликали ще більш сильну реакцію , в основному оборонну , але не лагідну. Гірше вже не могло бути для режиму. Потім режим вдався до політики , намагаючись організувати власний прояв підтримки – контрреволюцію , але з менш значущими результатами . Колишній перший президент України припустив , що якщо уряд має організувати (і платити) за контрреволюцію , то цей уряд не підходять для керування і повинний відмовитися від влади . Приниження тоталітарного режиму стало повним , коли контрреволюція оголосила про свій необмежений термін дії , а насправді протрималася тільки до наступного дня.
Незважаючи на очевидні прорахунки уряду, кінцевий результат важко прогнозувати. Надія вмирає останньою , і революція сподівається приєднатися до Європи , повалити прем’єр- міністра та його кабінет, самого президента, добитися звільнення всіх політв’язнів опозиції , головним з яких є колишній прем’єр- міністр і найстрашніший нічний жах президента.
Остаточний результат Єромайдану неможливо предрікти. Насправді , ймовірно, не буде кінцевого результату , тільки ряд динамічних подій , але з невеликою впевненістю. Єдиним безсумнівним прогнозом є те , що якщо народу України дозволять вибирати свою власну стратегію економічного і культурного майбутнього , то це майбутнє буде в Європі . Крім того , що , можливо, є більш важливим чим все інше, події на Євромайдані , що виникли в результаті небажання нинішнього режиму поважати У Статтю Конституції, що єдиним джерелом влади в Україні є народ та визнати народ як детермінант України і свого майбутнього , ці події прискорили незворотний розвиток української нації. Адже Євромайдан в Україні це революція національної гідності.
20 грудня 2013, Нью Йорк Аскольд С. Лозинський
Автор брав участь у Євромайдані в Києві 12-18 грудня 2013р.
