Релігія як зброя
Українська православна церква Московського патріархату (УПЦМП) є географічною філією Російської православної церкви Московського патріархату (РПЦМП). Вона отримує директиви з Москви і платить субсидії чи датки Москві. Вірогідно, протягом тривалого часу, навіть після здобуття Україною незалежності, УПЦМП була чи не найбільшим платником до бюджету РПЦМП.
Заради довіри в Україні від початку війни у 2014 році, а зокрема протягом останніх кількох років від оформлення Православної Церкви України, вона часто скорочувала свою назву, промовчуючи суфікс МП з метою кращих зв’язків з громадськістю, оскільки вона почала втрачати вірних і парафії, через оформлення ПЦУ з Вселенським Томосом та повною агресією Москви від 2022 року. Її лобіст перед Конгресом США прямо збрехав що вона змінила статут відмежовуючи себе від Москви. Чи таким чином вона не втратила канонічність? Тим не менш, її історія та призначення, чи ціль, залишилися незмінними. Взагалі, довготривалість УПЦМП у незалежній Україні закордону виглядала іронією існування незалежної держави.
Трохи історії. У 1685 році попередня версія ПЦМП взяла на себе контроль над оригінальною Українською Православною Церквою відповідно до зловживань Москвою політичною угодою з Українською Козацькою державою від 1654 року у Переяславі та загадковим договором із Вселенським Патріархом у Константинополі, який був заручником для цілей згоди. Ця угода була згодом дезавуйована Константинополем. Проте, відтоді московське православ’я силою нав’язувало українському християнству свою волю, при допомозі навіть ієрархів та попів в Україні.
Українські вірні були дещо під впливом через свою глибоку віру в християнство і збаламучення щодо канонічності. Фактично, як вже накреслено вище, навіть після розпаду СРСР у 1991 році, найбільший контингент РПЦ за кількістю віруючих і церков був в Україні. Так було й за часів російського царизму. Зрештою, релігія є дуже сильним моральним і громадським фактором у житті, а для деяких навіть щирих людей опіятом..
Краще розуміння цього явища можна отримати з історії. Хоча вона функціонувала за російських царських часів, для імперії рад, яка мала намір запровадити атеїзм, як складову комунізму, РПЦМП була неефективною. Радянський диктатор Йосип Сталін надав контроль над РПЦМП, реорганізувавши її у своєму міністерстві державної безпеки. Таким чином, вона стала прямою агентурою спецслужб. Сталін скасував усі інші церкви, включно з українською греко-католицькою, а РПЦП під його юрисдикцією стала єдиним способом релігійного вираження. У РСФСР ця стисло політична мініпуляція спрацювала слабо, але в УРСР, де маси бажали молитися, був ефект. Агенти спецслужб Кремля перебрали кермо на віруючими.
З метою певної перспективи, хоч і непропорційної, може бути цікаво зазначити, що РПЦМП діє в Сполучених Штатах відповідно до свободи віросповідання, наданої статтею Закону про права та неустановлення релігії державою. Незважаючи на те, що РПЦМП працює безпосередньо з Москвою і часто залучає високооплачуваних лобістів, які впливають на американську політику та законодавство, ця чужа для Америки структура ніколи не реєструвалася як іноземний агент відповідно до Закону про реєстрацію іноземних агентів. Це часто коментували в Держдепартаменті США.
Частково це можна пояснити небажанням Державного департаменту розглядати аргументи РПЦМП щодо того, що інші церкви підпорядковуються іноземним столицям, таким як Ватикан чи Вселенський патріарх у Стамбулі. Релігійним організаціям надається найбільша свобода повноважень у Сполучених Штатах завдяки закону про заснування інституції, що на відміну від інших організацій, звільнені від податків, вони не зобов’язані подавати навіть щорічні податкові декларації.
У Сполучених Штатах роль РПЦ, безумовно, є легковажною, про що свідчить, що РПЦМП не реєстрована який агент чужої держави, та нещодавнє залучення лобістів РПЦМП для впливу серед американськиїх урядовців. Обидва явища караються законом, але, звичайно, ця легковважність не така небезпечна, як місія та робота московської церкви в Україні. Метою російської церкви в Сполучених Штатах є здебільшого дезінформація. Кремль у останніх роках записався у США просто брехуном, хоча без наслідків, тому, що американці переважно ізольовані фізично та психічно. Майже смішним прикладом є недавнє твердження нового Спікера Майка Джонсона, по вірі Баптиста, який публічно заявив, що у своїх рішеннях, так і політичного характеру, він керується Біблією. А де ж тут Конституція США?
Україна перебуває у стані війни з Росією, війни, яка була повністю поширена Росією у 2022 році на всю територію України не лише з наміром територіального збільшення, а й для історичного оправдання “русского мира”. За словами речників РПЦ, це війна, щоб «стерти українців з лиця землі». Та з повним релігійним звільненням окупантів від гріхів за звірство.
Конституція України і Європейська конвенція з прав людини є корисними та обачливими документами в цьому відношенні, можливо, усвідомлюючи історичні та риторичні схильності сусіда.
Стаття 35 Конституції України гарантує свободу віросповідання. Проте далі уточнюється, що свобода може бути обмежена в інтересах суспільного блага. Ну, звичайно, зупинити російську агресію та врятувати українську націю від вимирання це суспільне благо.
Європейська конвенція з прав людини гарантує в Артикулі 9 «Свободу думки, совісті та релігії», але підлягає таким «обмеженням, які встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони громадського порядку. здоров’я чи моралі, або для захисту прав і свобод інших осіб».
Безумовно, одним із мабуть найголовніших громадських прав є право українців на існування. РПЦМП з цього приводу чітко заявила – «стерти українців з лиця землі» і надає “звільнення від гріхів” за таке звірство. Питання конечности заборони діяльности агентів “керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка здійснює збройну агресію проти України”, з точки зору закону та демократичного права не може бути яснішим.
14 грудня 2023 р. Лозинський Аскольд
