Питання хіба бічне, але серйозне
Запланований на грудень саміт G20 перетвориться на цирк — і не лише в переносному сенсі. Попри необачне й ганебне запрошення від його друга — президента США, російський диктатор Володимир Путін не приїде особисто. Однак Росію представлятиме хтось на кшталт Лаврова чи інший російський посіпака — у будь-якому разі особа, щодо якої не видано ордера на арешт. Путін може навіть з’явитися віртуально.
Питання участі Росії, попри санкції, обговорюватиметься протягом наступних трьох місяців. Європейці засуджуватимуть російську агресію проти України та присутність РФ на саміті. Трамп подбає про те, щоб це засудження не увійшло до підсумкового документа, інакше такого документа взагалі не буде. Подібне вже траплялося на кількох міжнародних форумах.
Трамп і його радник з питань національної безпеки та державний секретар Марко Рубіо — цей колабораціоніст — виправдовуватимуть запрошення Росії, лицемірно наголошуючи, що єдиний шлях до миру — це діалог. Хіба має значення ще одна брехня від людей, які на цьому етапі вже не розрізняють правду й неправду? Діалоги з росіянами, зокрема й із Путіним, тривають за часів Трампа вже майже два роки й не дають жодних результатів, оскільки Росія не відчуває жодного тиску з боку США. Нещодавно підписаний закон Грема про санкції проти Росії так і не буде виконано, але республіканці наполягатимуть, що виконали свою частину зобов’язань перед Україною. Будь-який санкційний тиск, що його чинить демократичний світ (зокрема європейці), нівелюється діями Америки, яка поводиться як держава-ізгой.
Утім, існує цікаве хіба бічне питання, яке ніхто не порушує. Воно стосується місця проведення саміту. Запланованим місцем є приватний курорт Дональда Дж. Трампа (або принаймні його родини) — «Дорал» у Маямі, штат Флорида.
Положення Конституції США про внутрішні винагороди (Domestic Emoluments Clause), також відоме як положення про президентські винагороди, міститься в статті II, розділі 1, пункті 7. У документі зазначено, що Президент «у визначені строки отримує за свою службу винагороду, розмір якої не може бути ні збільшений, ні зменшений протягом терміну, на який його було обрано; і протягом цього ж терміну він не отримує жодних інших виплат від Сполучених Штатів чи будь-якого з них».
А ще існує положення про заборону отримання винагород від іноземних держав (Foreign Emoluments Clause), закріплене в статті I, розділі 9, пункті 8 Конституції США: «Жодна особа, яка обіймає платну посаду або посаду, пов’язану з довірою, на службі [Сполучених Штатів], не має права без згоди Конґресу приймати будь-які подарунки, винагороди, посади чи титули будь-якого роду від будь-якого короля, принца чи іноземної держави».
Мені важко повірити, що родина Трампа щедро надає право користування приміщеннями та всім їхнім оснащенням учасникам заходу чи уряду США як стороні, що його приймає. Хоч би як там було, йтиметься про отримання вигоди — чи то від внутрішніх, чи то від іноземних джерел. І це не вперше. Зрештою, був той випадок із подарунком від Катару — літаком «Air Force One». Була венесуельська нафта. Був готель Трампа неподалік від Білого дому під час його першого президентського терміну.
Сьогодні в Сполучених Штатах немає Міністерства юстиції, здатного розслідувати цю очевидну аферу та кричущу корупцію. Генеральний прокурор є як колишнім, так і нинішнім особистим адвокатом Дональда Дж. Трампа. Щодо питання президентського імунітету — якого взагалі немає в Конституції, — Голова Верховного суду Робертс підніс його статус майже до абсолютного рівня.
Які ж є варіанти? Сьогодні в Америці закон щодо Трампа фактично не діє. Трамп діє безкарно. Знайти вихід із цієї ситуації — це майже те саме, що знайти чесну людину в нинішній адміністрації, правлячій Республіканській партії чи Верховному суді, склад якого сформовано на користь певної політичної сили.
І все ж надія вмирає останньою, тому погляди демократичної Америки — тієї, що зародилася 250 років тому, — та всього світу, цілком закономірно, знову звернені до проміжних виборів.
Важко переоцінити загрозу, що нависла над американською демократією; якщо ситуацію не змінити майже негайно, наслідки можуть бути катастрофічними. Це стає очевидним на кожному кроці. Трамп використовує кошти американських платників податків, щоб вести з Білого дому передвиборчу кампанію на підтримку своїх підлабузників-законодавців від Республіканської партії, які відчайдушно борються за своє політичне виживання. Він навіть пообіцяв хабар у розмірі 5000 доларів кожному громадянину США за голосування за республіканців. Те, що ніхто не сприймає його слова серйозно, не скасовує того факту, що використання коштів платників податків для власної кампанії є тяжким злочином. Отримання фінансової вигоди завдяки посаді президента — це ще один тяжкий злочин. Хіба американський народ ще не ситий цим по горло?
Голосування на проміжних виборах уже розпочалося. Голосуйте! Зрештою, саме американський народ має усунути від влади цю людину, яка скоїла безліч злочинів.
26 вересня 2026 року
Аскольд Лозинський
