Питання – доки?
Представники Партії регіонів продовжують демонструвати власний непересічний морально-інтелектуальний рівень, розважаючи (шокуючи) українців. З ініціативи загальновідомого інтелектуала та гуманіста Вадима Колєсніченка 148 народних депутатів (119 регіоналів, 23 комуністи і шестеро позафракційних) підписали звернення до Сейму Польщі і маршала Сейму Еви Копач, у якому уклінно просять «підтримати рішення сенату, визнати Волинську різанину ОУН-УПА геноцидом щодо польського населення і засудити злочинні діяння українських націоналістів». Адже різне тлумачення цих подій «забиває клин між двома країнами».
Виявляється, «Розвиток зміцнення українсько-польської дружби неможливий, якщо віддати забуттю пам’ять сотень тисяч ні в чому неповинних громадян – білорусів, поляків, євреїв, циган, росіян, українців, всіх тих, хто загинув у Волинській різанині». Саме тому стурбовані питанням історичної правди депутати вважають своєчасною ініціативу поляків і скаржаться: «В Україні ростуть ксенофобські, антисемітські та неонацистські настрої. Їх представники вже сьогодні є у Верховній Раді України. Вони активно використовують парламентську трибуну для пропаганди цих поглядів. Усе це – результат того, що народ України не знає правди про ті страшні події». Виявляється, навіть такий істинний ідолопоклонник радянській концепції історії, як міністр освіти Табачник, визначний інтелектуал Олесь Бузина та інші не здатні забезпечити донесення до українців «правильних знань». Без допомоги поляків тут не обійтися навіть з точки зору регіоналів та комуністів… Ну що тут скажеш – без євроінтеграції нам ніяк…
Навіть польські парламентарі сперечаються в оціночних судженнях стосовно резолюції в 70-ту річницю Волинської трагедії. Ультраправі наполягають на слові «геноцид», а поміркованіші пропонують обмежитися визначенням «етнічна чистка з ознаками геноциду». А тут такий подарунок з Києва… Просто «явка з повинною»…
Але гуманізм – це таке. Головне – економіка, себто дефолт, який вже не просто блукає привидом коридорами уряду, а міцно там оселився в очікуванні офіційного визнання. Потрібні хоч якісь спроби втекти від нього. Наприклад… Депутати Тетяна Бахтеєва та Віталій Хомутиннік запропонували запровадити ставку податку на додану вартість на рівні 7% на операції з постачання та імпорту лікарських засобів та товарів медичного призначення. Виявляється, пільга на звільнення від сплати ПДВ в останні роки стала об’єктом для спекуляцій з боку недобросовісних платників податків, окремі з яких імпортували дану категорію товарів із штучно завищеною вартістю для виведення іноземної валюти за кордон в офшорні зони. А деякі препарати, зареєстровані як лікарські засоби, фактично такими не є (вітаміни, препарати для полегшення стану здоров’я, для дієти, косметичні). Тетяна та Віталій прогнозують збільшення надходження до державного бюджету майже на 2,5 мільярди гривень щорічно (що ймовірно) та здешевлення вартості ліків для громадян (а ось це вже могли б хоч трохи продумати, перш ніж таке писати у пояснювальній записці до законопроекту, але ж… інтелект до партквитка ПР не додається). Все одно міністр охорони здоров’я ПР Раїса Богатирьова регулюватиме ринком фармацевтики так, як треба для того, кому саме так треба.
Але фармацевтика – це макрорівень. А вишкребти зайву копійчину потрібно і з кишені середньо заможних громадян. Отож, міністерство доходів і зборів ініціює внесення змін до Митного кодексу ‒ знизити межу вартості товарів, які не підлягають розмитненню – з 300 до 100 євро. В пояснюючій записці чиновники міністра Клименка стверджують, що комерційні замовники часто обходять межу в 300 євро, розбиваючи великі замовлення на дрібніші партії, що не виходять за ці рамки, таким чином, не сплачуючи мито до державного бюджету. А насправді йдеться про те, що українці замовляють через інтернет з-за кордону на аукціонах на зразок eBay та інтернет-магазинах чимало дрібної техніки – планшетів, смартфонів, периферії та інших товарів. Тепер більшість з них доведеться розмитнювати та платити з власної кишені додаткові кошти за фінансову «діяльність» регіонального уряду, себто «покращення.
Не відстає від своєї регіональної отари і Янукович. Не вигадавши нічого кращого, перевів безвідмовного Олександра Лавриновича з посади міністра юстиції до Вищої ради юстиції, де той одразу був обраний головою. І де буде дбати про внесення чергових змін до Конституції стосовно судової влади. Невже вона може бути ще безвідмовнішою, ніж тепер?
А міністром юстиції Януокивч призначив не менш безвідмовну Олену Лукаш. Котра під час знайомства з колективом повідомила, що на посаді міністра планує зосередити увагу на підвищенні якості надання послуг громадянам. А що ж, Янукович також громадянин України…
Але особлива увага президента – до сфери гуманітарної, духовності, культури, мистецтва. Тому 27 червня з нагоди Дня Конституції був підписаний указ №355/2013, яким почесне звання «Народний артист України» присвоєно Олегу Гаврилюку -«композитору, виконавцю, поетові» (маловідомийвиконавець шансону, який в шоу-бізнес подавсятільки в 2003 р., що не завадило йому вже в 2004отримати статус «заслуженого артиста України»).Згідно з положенням, звання «Народний артистУкраїни» присуджується «за видатну творчу діяльність» і «створення високохудожніх образів».Гаврилюк зізнається, що активно використовує матне тільки в творчій діяльності, але і в повсякденному житті. У чому кожен може легко переконатися, познайомившись принаймні з його «видатною творчою діяльністю». Так живемо. Питання – доки?
Юлій Хвещук
