Пахомій Борис – священник УГКЦ, протоігумен ЧСВВ катакомбної УГКЦ (50 років тому)

50 років тому:

28.11.1973 – у Львові помер Пахомій Борис (в світі Петро), священник УГКЦ (1929), протоігумен ЧСВВ катакомбної УГКЦ. Навчався в гімназіях Кам’янки-Струмилової та Жовкви. 1920 вступив на новіціат до Чину оо. Василіан у Крехівському монастирі, довічні обіти склав 1925. Богословську освіту отримав у монастирських василіанських школах Крехова, Лаврова та Кристинополя (1922-1930). Ігумен монастиря у Краснопущі (1931-1934). Головний редактор часопису «Місіонар» (1935-1939). З приходом більшовиків перебрався до Холма, де організував видавництво та друкарню, видавав «Холмські вісті». В рамках депортаційних акцій переселений на Львівщину, заарештований і засуджений на 10 років таборів в Комі АРСР. Після звільнення 1954 повернувся в рідне село. Активно душпастирював у підпіллі. Секретар протоігумена о. Віталія Градюка, а після його смерти протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя Василіанського Чину (1961-1973). Дбав про збереження та розширення підпільної структури Василіанського Чину. Мешкав у Львові, деякий час на квартирі художниці Олени Кульчицької. Народився у с. Колоденці на Львівщині 14.02.1903.