Не вірте фальшивим слугам!

Йосиф Сірка

« Ох, преподобнії! Я стовпотворіння собою умножати не хочу, доволі і вас, стовпів неотесаних, у храмі божому…», Грирорій Сковорода (1722 – 1794).

Всесвітньо відомий український філософ Г.Сковорода вже понад 250 р. тому по філософському відповів на пропозицію ченців Києво-Печерської лаври стати «стовпом церкви і прикрасою обителі». Та, навіть, сама цариця Катерина II, запрошувала на постійне проживання при дворі. У відповідь знову філософ відповів: «Я не покину батьківщини. Мені моя сопілка і вівця дорожчі царського вінця».

А коли Сковороді запропонував «тепле місце» харківський ґубернатор, то отримав у відповідь сковородівське: «Шановний пане! Світ подібний до театру. Щоб грати в театрі з успіхом і похвалою, беруть ролі за здібностями. У театрі актора хвалять не за знатність діючої особи, а за те, як він вдало грає її. Я довго міркував про це і після великого випробування себе побачив, що не можу представляти в театрі світу жодної особи вдало, крім низької, простої, безтурботної, самітної. Я обрав собі цю роль — і задоволений».

У своїх філософських працях Г.Сковорода обстоював ідею рівності між людьми, права кожного, незалежно від соціального становища, на щастя і волю, він вважав волю найвищим досягненням людини. Шлях до ідеального суспільства він бачив у вихованні нової людини через самопізнання, доступне їй завдяки розуму і внутрішньому чуттю.

Отаким був наш Великий краян, яким могли і можуть гордитися українці.

А зараз пригляньтесь до 44 кандидатів на президентство в Україні. Вони лізуть у кандидати не задля того, щоб «брати ролі за здібностями» у світі, подібному до театру, а скоріше за все – задля можливості збагатіти ще більше. Вже самі «програми» кандидатів самі вказуть на те, що керуються вони не тим, як допомогти людям, як звільнити державу від корупції й окупації. Замість правди, вони вдаються до брехні, щоб людей завести в оману.
Задля прихованої брехні заводять «артистично» людей в оману. Більшість з кандидатів заговорила про те, що вони хочуть бути слугами народу і забувають людям сказати, що країна вже має «кузню» слугів в образі ВРУ, коли з більшості голопупків «вилупилися» мільйонери. А з них багато-хто сьогодні далі говорить, що хоче стати «слугою». Україні потрібно не слугів, які власнять більше, ніж ¾ всього населення країни. А якщо справді бути відвертим, то не фальшивих слугів потрібно українцям, але провідника, який би тримав країну певно у курсі розвитку демократії, реформ у судовій справі, в економічному розвитку, подоланні корупції та і виборчих реформ.

Але ж як можна сподіватися від людей, які бачать себе слугами (бо на інше слово не здатні), що вони виявлять якості лідерів (слово, яке дехто в Україні дуже полюбляє), а українською це має бути провідник! Але ж провідник ніколи не скаже, що він готовий перед Путіним на колінах повзти, бо справжній провідник, скоріш за все, сам змусить Путіна на коліна стати (з яких він сам каже, що вже встав).

Тому дуже важливо затямити, що бути слугою для понад 30 мільйонів українців – означає: заводити виборця в оману, бо ще такого в історії минулого й сучасного людства не було випадку, щоб хтось із мільйонерів був слугою якогось голопупка, який дивиться, як пов’язати кінці з кінцями! Обіцянки перетворитися на слугу можуть дати тільки кловни, бо їм і при королях все дозволяли – їх не брали поважно, бо вони мали розважальну роль.

Зокрема слід уважно приглядатись до тих „хочу бути” кандидатів, які після п’яти років російської неоголошеної війни в Україні поширюють брехню про можливість звільнення української окупованої частини. Росія досі не відпустила незаконно утримуваних військових полонених, над якими щодня знущається різними політичними процесами, вона не реаґує на численні заклики найбільших країн Європи та світу, звільнити незаконно утримуватих полонених та захоплених українських кораблів у міжнародних водах.

Зрештою, і число 44 кандидатів на президента є свідченням того, що гібридна війна у передвиборчій кампанії буде ще більше намагатися „каламутити воду”, щоб легше було ловити рибку – поширювати несумісні ідеї про „добрих” російських вбивць, які, після забуття 13 тисяч українських жертв, зразу перетворяться на „ангелів”, коли до Путіна підійти на колінах (чого він вже п’ятий рік чекає).

А тим часом „зелені чоловічки”, до яких сміливо можна зарахувати Новінського та Медведчука, на повні оберти, безкарно займаються антидержавною пропаґандою. Згідно з повідомленнями, за минулий час Україна позбавила 5 тисяч людей громадянства, а коли б президент нарешті позбавив Новінського і Медведчука громадянства, то, я переконаний, у рейтинґу він би потрапив зразу на перше місце.

Число 44 кандидатів хтось може розцінювати як факт демократії, де мають однакові права клоуни, вуличні злодії (не ті, що на вулиці шапки з людей стягали, але ті, що літали до Швейцарії – щоб украсти) та такі, які не встигли за час депутатства стати міліярдерами.

Отже, важливо, щоб усі виборці усвідомили, що обирати на посаду президента потрібно провідника, який здатний ґарантувати країни реформи, економічний розвиток і зміцення незалежности країни. Провідника, який здатний керувати країною, екномікою і керувати фахівцями для добра усіє країни, керівника, який здатний керувати обороною країни.

Великий український мислитель Г.Сковорода не дав себе спокусити „панством великим” задля „лакомства нещасного”. Він з повним правом заповів написати на своїй могилі: «Світ ловив мене, та не спіймав». У президентських виборах в Україні йдеться про волю, яку Сковорода вважав найвищим досягненням людини! Тому важливо, щоб нащадки великого філософа зберегли волю для себе і прийдешніх поколінь.

Торонто, 18.2.19 р.