”Наші” президенти
Україна не має щастя щодо більшості своїх президентів.
Варто пригадати рішення та дії деяких із них, які викликають сумніви та
підозри.
Першим президентом України, після здобуття нею незалежності, став член
ЦК КПУ Леонід Кравчук. Так будував українську державу, що
14 січня 1994 у Москві, всупереч ратифікованому Верховною Радою
Лісабонському протоколу, самочинно прийняв рішення підписати
”Тристоронню заяву” президентів України, США та Росії щодо негайного
вивезення всієї української ядерної зброї до Росії, причому без будь-яких
конкретних гарантій безпеки та документально зафіксованих фінансових
компенсацій. Головними наслідами для України підписання згаданої угоди
був удар по національній безпеці та багатомільярдні матеріальні втрати. І
”маємо, те що маємо”.
Другим президентом був обраний генеральний директор
”Південмашу” Леонід Кучма. За його правління виросли сучасні бізнес-
структури ”українських олігархів”. У зовнішнїй політиці Кучма
послуговувався тактикою ”багатовекторності”, яка не
передбачала однозначного вибору інтеграційних прагнень України. До
речі, у випадку України, яка межує з державою-агресором, це дорога до
самогубства. Слід також пригадати, що Кучма прийшов до влади на
проросійських гаслах, зокрема, обіцяючи запровадити в Україні дві
державні мови. Вбивство Гонгадзе, касетний скандал, міжнародна
ізоляція, фальсифікація другого туру виборів та масові акції протесту –
так завершилося президенство Кучми у січні 2005 р.
Криміналіста та зрадника з Донецька не варто навіть згадувати. Він
знаходиться вже на смітнику історії.
Historia magistra vitae (Історія – вчителька життя) – цей відомий вислів, на
жаль, не стосується українських виборців. Доказом цього є обрання
президентом клоуна з Кривого Рогу. Цей совок не має нічого
спільного з Україною, а cвоєю поведінкою пригадує гопника з початку 90-
тих років. Зеленський зі своєю командою (зрадників, аферистів,
провокаторів та кремлівських агентів) компрометує пост президента
України і руйнує державу. На мою думку, вже пора подякувати
зеленому президентові за його клоунаду і показати червону картку.
