На виставці Ольги Ворони-Адаменко, що відкрилась в Києві, кожен бачить невідомого себе…
В столичній галереї «Триптих-арт» (вул. Десятинна, 13) відкрилась персональна виставка київської художниці Ольги Ворони-Адаменко – «Палаци. Віддзеркалення»
На фото: Ольга Ворона і найдорожчий художник України Анатолій Криволап (ліворуч)
Техніка, у якій виконані представлені роботи – унікальна, бо у якості несучої основи для живопису виступають справжні дзеркала. Дзеркала, на яких живуть картини різної форми та розміру, бо знайдені випадково, на звалищах, старих горищах, і в коморах.
Але всіх їх об’єднує яскравий талант і фантазія художниці, що надають списаним колись речам нового життя, і перетворюють їх на справжні мистецькі артефакти.
Магічні властивості дзеркала відомі з давніх-давен. Воно слугувало невід`ємним атрибутом різноманітних містичних обрядів, а зображення дзеркала часто зустрічається на відомих шедеврах світового мистецтва.
Але що відбувається, коли живопис лягає, власне, на дзеркальну поверхню, коли образи застигають на межі між реальністю і світом потойбіччя? В цей час оживають предмети, і розкривається портал між світами. Навколо бродять загадкові тіні, рухаються таємничі силуети, і глядач має рідкісну можливість на мить відчути себе абсолютно вільним фантомним блукачем, який може проникати у найвіддаленіші куточки обох світів і насолоджуватись свободою надзвичайних відчуттів.
Кожне дзеркало – як послання, що несе в собі величезний потенціал енергії знання і прихованого змісту. Надзвичайно цікаво виходить дослуховуватись і відчувати ці вібрації, зчитувати глибинну інформацію, що закладена там.
Крім розпису на дзеркалі, в експозиції представлені кілька робіт, що зображують відомі європейські палаци і замки, як то – палац Фонтенбло або замок Паланок в Мукачевому. Ці картини утворюють атмосферу урочистості і витонченого аристократизму, немов залучаючи глядача у світ історичних традицій та атмосферу стародавніх родових гнізд.
«Замок Паланок»
А ось, що сама авторка пише про свій живопис:
«Майже кожна людина в дитинстві мріє бути королем, королевою чи принцесою або, принаймні, належати до родини герцогів, жити в замку чи палаці. Тому такий захват викликають ці будівлі в реальності. Архітектурні споруди надихають на гру уяви та милування візерунками форми. Наприклад, палац Фонтенбло, зображення якого є на представленій виставці. Його будівля піщаного кольору, притаманного французьким містечкам, із парадними сходами, вежею з годинником викликає в пам’яті казку про Попелюшку, і здається, що на цих сходах знайдеш загублений черевичок, дарма, що не кришталевий. Але кришталевою може бути карафка для графа або кубок. Ваза може бути зробленою із кольорового скла. В уяві постає дзеркало, багато дзеркал. Гобелени, камінні решітки, скриньки, комоди, столики-консолі, врешті-решт. Ця виставка – своєрідне віддзеркалення вражень автора, пов’язаних із мандрівками, віддзеркалення дитячих мрій кожного про прекрасне…»
«Палац Фонтенбло»
Що ж, кожен бажаючий може прийти і побачити виставку картин Ольги на власні очі до 22 грудня 2017 року включно. Не зайвим буде взяти з собою дітей, тим більше, кожен твір немов грає з глядачем у якусь цікаву гру, правила якої спостерігач встановлює сам. Розглядаючи якусь композицію, можна легко побачити у віддзеркаленні власне обличчя, та не звичайного себе, а зовсім іншого, яким ти себе ще ніколи не бачив. А ще зручно причепуритись, непомітно підглянути, чи ніхто за тобою не стежить…
Виконані у барвистій, декоративній стилістиці, ці роботи можуть стати вишуканою прикрасою, родзинкою будь-якого інтер`єру, що тяжіє до барокових, класичних мотивів, прикрасити колекцію поціновувача оригінальних технік і магічних символів. А ще, кажуть, що сповнені творчого змісту і позитивної енергетики, вони слугують пересторогою від темних сил, і приносять своєму володарю щастя.
Леонід Хомяков
************************************************
Досьє
Ольга Ворона-Адаменко народилась у Києві, 1961 року, в сім’ї відомого художника, професора Київської Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Олександра Ворони. Закінчила Київську художню школу ім. Т. Г. Шевченка та художню студію Віктора Зарецького.
У 1987 р. закінчила живописний факультет Київської Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури – майстерня монументального мистецтва під керівництвом В. Чеканюка, М. Стороженка та О. Кожекова.
Виставкову діяльність розпочала у 1987 році.
Член Національної спілки художників України з 1990 року.
У 1991 р. взяла участь у першій груповій виставці українських художників за кордоном (Швеція).
Виконала низку монументальних робіт (мозаїк та вітражів) у Києві, Славутичі та Вінницькій області.
У 2010–2011 рр. працювала над створенням серії вітражів для костела у польському місті Розпша. Взяла участь у виставці об’єднання «Мистецтво без кордонів» (Польща).
Основні виставки останніх років:
2017 – «Палаци. Віддзеркалення», галерея «Триптих АРТ», Київ, Україна;
2016 – «Земля прадідів» (разом із батьком, Олександром Вороною). Національний музей Тараса Шевченка, Київ;
2016 – «Ключі від Криму», галерея «Митець», Київ, Україна;
2009 – Виставка живопису у Львівському Палаці мистецтв (разом із Олександром Вороною), Львів, Україна;
2009 – Персональна виставка, Музей книги і друкарства України, Київ, Україна;
2007 – Персональна виставка, галерея «Світлиця», Київ, Україна.
Твори Ольги Ворони зберігаються у приватних колекціях в Україні, Швеції, Чехії, Голландії, США, Канаді та Польщі.
