Між українськими американцями існує внутрішній ворог
Це українсько-американський самоаналіз, який значною мірою базується на поточних подіях, і дивній реакції на них переважно неосвічених або малоосвічених українських американців. Однак необхідно висловитися і виявити небезпеку всередині. Я ніколи не вірив, що якась спільнота діаспори здатна говорити одним голосом, але обставини склалися настільки екстремально, що існування України як держави та українців як нації опинилося під певною загрозою.
Більшість українців усвідомлюють небезпеки, з якими зіткнулися, але не вперше й більш виразно, ніж у минулому. Ті, хто не входять до організованої українсько-американської громади, стали небезпекою. Я розумію, що визнання їх навіть як небезпеки, надає певної автентичності та незаслужено підбадьорює їх. Проте українсько-американська преса, хоч вона й не є співучасником, є переважно мовчазною (а така як “Нова Газета” є навіть провокативною) в цьому відношенні, щоб не втратити передплатників, бути визнаною прихильною, чи, у гіршому випадку, бути викритою агентурою Росії.
Я готовий захищати всі свої звинувачення навіть у суді, хоча, я впевнений, що нікого не знеславив, тому що, як я навчився в юридичній школі багато років тому, правда є захистом.
Я не зневажаю, принаймні не тут, українсько-американських осіб, тих в українській американській громаді, які просто пересиділи війну. Ці люди нагадують багатьох із часто трагічної історії України, і вони просто відображають природу відносно великої нації. У нас завжди були свої герої, свої святі, але також були свої грішники та зрадники. Той, хто просто сидить, є для мене зрадником.
Дональд Трамп був і є дуже налаштований проти України, і не тільки після його «ідеальної» телефонної розмови з президентом України Володимиром Зеленським про отримання викривальних доказів проти Джо Байдена та припинення допомоги Україні, як важеля впливу. Під час цієї спроби у президенти він підкреслив, що міг би врегулювати українсько-російську війну негайно, якщо не раніше. Тоді він обрав своїм напарником Дж. Д. Венса, який наполягає на тому, що Україна не має значення. Меседж тут такий: дайте Путіну те, що він хоче, і домовтеся.
Колись під час своєї першої спроби в 2016 році Трамп підкреслив, що любить «погано освічених». Можливо, через відсутність у нього законної вищої освіти він мав рацію. (Врешті-решт, він отримав ступінь бакалавра з нерухомості у Вортоні після звільнення з Фордхама.) Існує суміш українських американців, які не освічені, або погано освічені, які підтримують Трампа. Зверніть увагу, як ображається Трамп, коли в інтерв’ю ставиться під сумнів його освіта.
Як приклад, розглянемо наступне. Я перебуваю в розмові електронних листів, ініційованих малоосвіченими українськими американськими прихильниками Трампа. Я не вступав до цієї групи і не погоджувався. Чесно кажучи, не можу зійти, хоч пробував багато разів. Я відфільтрував, але вони наполягають і якось витримують. Відверто кажучи, я не здивований, тому що в списку таких нещасних, як я, є Митрополит Української Католицької Церкви, який теж просив звільнення, але безуспішно.
Я підозрюю, що типова примітивна особа, яка є одним із засновників цього злобно складеного списку електронних адрес, в одному зі своїх надзвичайно зарозумілих і, чесно кажучи, примітивних листів, неправильно звернулася до Митрополита (всечесніший), та запропонувала йому закликати свою паству голосувати за Трампа. Я знаю таких давно, і відокремлення Церкви від держави є поза межами їх освіти та розуміння.
Ця особа не єдина примітивна. Вона хіба спровокувала своїх дітей (вони нігде не ангажовані у громаді), які виявили лише повне невігластво з питань, а також деяких своїх особистих друзів, також принижуючи тих знайомих, які не поділяють її примітивних поглядів. Вона наскрізь МАГА і така ж примітивна, як бидло з Південної Кароліни за кермом пікапа.
Відверто кажучи, можливо, я висловлюю певну довіру цій групі. Це моя помилка. Проте є спосіб позбутися мого божевілля. Я вважаю, що реальної загрози немає, тому що цей сегмент українсько-американської спільноти є примітивною аберацією і неефективний у довгостроковій перспективі.
Однак тим, хто справді стурбований Україною та війною, потрібно активізуватися. У 2024 році для українських американців є лише один вибір, який забезпечить підтримку військових зусиль України і, можливо, більше, зняття обмежень на використання американської зброї, та навіть забезпечить графік членства України в НАТО. Лінія Трампа – це смертний вирок для України. Якщо ви український американець і не впевнені, кого вам підтримати, подумайте про українців Трампа та про те, що за своє життя кожен із них зробив для України. Без емоцій. Просто запитайте їх. Відповідь, якщо така буде, буде дуже короткою. Нічого!
Ми нація, і включаємо все, включно зі сміттям. Я вам скажу, що українсько-американський контингент прихильників Трампа – це сміття. Я закликаю будь-кого виправдати це сміття, окрім репліки, що кожен має право на свою думку, якою б дурною вона не була.
Вітаю Україну та українців, з днем народження! 24 серпня – день народження оновленої української держави. Примітивні люди, як Дональд Трамп або його українські американські поплічники ніколи не зрозуміють, що це означає, тому що вони не можуть зрозуміти таких понять, як ідеали чи існування нації та її країни. Україна – колишній ідеал, який тепер є реальністю. Давайте працювати, щоб це було реальним навіки.
23 серпня 2024 р. Лозинський Аскольд
