Квітоманія, інертність мислення чи просто бездумство?
Почався новий навчальний рік. Знову врочисто… Знову все в квітах…
Радісна пора для учнів і вчителів. Та найбільше радіють торговці квітами. За останній день літа вдається вторгувати більше, ніж за ціле літо.
Звичайно, кому не приємно одержати гарний букетик квітів?
Та коли отримуєш 30 букетів одночасно, то ця радість замінюється клопотом – а куди ж їх подіти, а хто ж їх підніме, куди понесе?.. І трудиться ініціатива вчителів… Одні несуть чи кимось передають оберемки квітів до церков і різних пам’ятників, інші просто віддають їх прибиральницям, а ті несуть їх знову на базар.
І зникають безслідно численні букети, і летять на вітер викинуті гроші… Гроші батьків, які бездумно змагаються, чия дитина понесе до школи більший, дорожчий букет. Сподіваються, що від того їхнє чадо стане розумнішим? А вчителька буде щасливіша й більш уважна до цього чада?..
Подумаймо ж тверезо, чи справді комусь якусь користь приносить ця квітоманія? Звичайно, крім торговців…
А у День знань пасувало б робити щось розумне й корисне!
Чи не мудріше було б висловити свою урочистість і пошану до вчителів подарунком доброї книжки?
У наш час, дякувати Богові, появляється багато гарних, цікавих і корисних книг. Та коштують вони недешево. Сучасні вчителі при сучасних платнях не спроможні купувати багато книг. Тож чи не зраділи б вони подарованій книжці? Чи не мали б вони добрий спогад про радісний день Першого вересня, чи не мали б гарну пам’ять про вдячних і розумних батьків?
Задумаймося над тим, дорогі краяни! Не будьмо бездумними рабами нерозумної традиції. Не викидаймо гроші на вітер, а піднесімо на п’єдестал традиції розумне й вічне – її величність КНИГУ!
Про це варто думати і в День Вчителя.
А букети квітів залишмо для індивідуальних оказій і свят.
