Гнат Рожанський – священник УГКЦ, громадський діяч (140 років тому)
140 років тому:
2.06.1883 – дорогою з с. Перегінське до Хотіня, нині частина м. Калуш на Івано-Франківщині раптово помер Гнат Рожанський, священник УГКЦ (1869), громадський діяч. Одружений з Катериною Левицькою, в шлюбі народилися сини Борис, Любомир, Богдан, Горислав, Володимир та донька Людмила. Закінчив Львівську духовну семінарію (1864-1869). Душпастирював у селах Галичини. Ще навчаючись в семінарії став ініціатором та співредактором (з Олександром Барвінським і Гаврилом Боднаром) першого видання творів Тараса Шевченка в Галичині (2 томи, 1867-1869), в яке увійшло багато творів, що не друкувалися в Московській імперії або були спотворені цензурою. Активний діяч народовецького руху. Одним з перших священників 5.11.1869 прийнятий у члени «Просвіти», регулярно виступав на загальних зборах Товариства, впродовж усього життя ініціював відкриття читалень в краї. Від 1874 член Літературного Товариства імени Т. Шевченка, жертводавець на його діяльність і розвиток. Провадив непримиренну боротьбу з пияцтвом, ініціював створення «Братств тверезости». 1875 організатор гастролей у Рожнятові театру «Руської бесіди» під керівництвом Теофілії Романович. Брав діяльну участь у виборах Антіна Петрушевича до Австрійського парламенту (1873) та Юліана Романчука до Галицького крайового сейму (1883). Листувався з Юрієм Федьковичем, Іваном Франком та іншими українськими діячами. Франко шанував і високо оцінював невтомну працю для українського народу о. Гната Рожанського. Відразу після смерти з’явилася версія, що був отруєний політичними супротивниками виборчих перегонів. У похороні взяло участь 25 священників та велике число людей з довколишніх сіл, Калуша та Станіслава (нині Івано-Франківськ). Могила не віднайдена. Народився у м. Калуш 1844.
