Естафета служіння Україні – ХАЙ НЕ МЕРКНУТЬ ДОБРІ СПРАВИ!
Львівська міська організація Всеукраїнської Ліги Українських Жінок випустила у світ доволі унікальне видання – інформаційний альманах “ЛІГА УКРАЇНСЬКИХ ЖІНОК. Львівська міська організація ВЛУЖ”.
У цьому великоформатному альманасі, що містить 122 сторінки інформаційного тексту та 70 кольорових світлин, подано відомості про створення й діяльність цієї жіночої організації, яку заснували в 1995 році учасниці визвольної боротьби за волю України, котрі сенсом свого життя зробили служіння українській національній ідеї. Вони активно боролися проти різномастих окупантів, зазнали неймовірних репресій і тривалих ув’язнень, та не скорилися і в Незалежній Україні об’єдналися, щоб трудитися для блага своєї Держави.
Альманах розповідає про історію створення Ліги Українських Жінок, про її засновниць – відомих учасниць боротьби за волю України Ірину Сеник, Дарію Гусяк, Ярославу Менкуш-Заневчик, Богдану Пилипчук і Надію Мудру – та багатьох членкинь, які об’єдналися лігою любові до Бога й України задля української національної ідеї та розбудови Української Незалежної Держави.
Правда, не всі членкині організації подали про себе докладніші відомості. Дехто – із надмірної скромності, дехто не вважав це важливим, дехто не встиг…
Однак, кожна із тридцяти чотирьох поданих біографічних довідок є одночасно сторінкою історії Галичини, яка зображує події ХХ століття, коли Галичині довелося зазнавати гноблення польських, німецьких і совєтських окупантів. Разом з тим подані життєписи засвідчують нескореність галичан і, зокрема, незламність, духовність і патріотизм українського жіноцтва.
Разом з тим виданий Альманах розповідає про найбільш значимі діяння ЛУЖ.
До таких віднесено десятиденні курси пошиття та оздоблення національного одягу, які було проведено у жовтні 1995 року для представниць жіноцтва зі східних і південних областей. На тих курсах представниці різних областей знайомились з пошиттям національного українського одягу, оздобленням його традиційними вишивками, творенням мистецьких прикрас, а також прослухали ряд лекцій, які сприяли очищенню української мови й культури та розвінчували комуністично-ідеологічні міфи, спонукали до осмислення правдивої історії України.
Також розповідається про величне висвітлення такої визначної сторінки історії як “Процес 59”. Ця подія 1940-1941 років, яка продемонструвала мужнє протистояння української інтелігенції большевицькій окупації, була замовчувана радянськими чинниками, а стараннями Ліги Українських Жінок широкі аудиторії у Львівській філармонії, провідних львівських вишах та деяких районних центрах отримали у 1998–1999 роках докладну інформацію про ці події.
Розповідає Альманах і про приймання Лігою Українських Жінок дітей із східних і південних областей, що кілька літ підряд здійснювалося в час Різдвяних і Великодніх свят.
Подано у цьому виданні і перелік численних просвітницько-мистецьких акцій Львівської Ліги Українських Жінок, яка основними своїми завданнями вважає відродження національних і релігійних традицій, підвищення громадянської свідомості сучасників, поширення знань про славні сторінки нашого минулого, повернення незаслужено забутих імен тощо. З цією метою регулярно проводить просвітницько-мистецькі заходи (урочисті вечори, академії, конференції, презентації книг, мистецькі виставки).
Особливу увагу приділялося пропагуванню в Україні Свята Героїнь, яке зродилося в діаспорі в п’ятдесятих роках ХХ ст., коли увесь світ сколихнула звістка про повстання українських політв’язнів у таборах Норильська, Воркути, Кінгіру.
Вельми вражаючою в цих подіях була участь жінок (переважно українок), які беззбройні, з високо піднятими головами і палаючими серцями, щільними рядами виступили перед радянські танки, котрі були направлені на придушення повстання в’язнів.
Отоді й виникла думка започаткувати свято для вшанування українських героїнь. І тих, що згинули під совєтськими танками, і всіх героїнь, якими споконвіків багата українська земля. Таке свято здатне благотворно впливати на виховання патріотизму та національної гідності українців. Та, на жаль, воно не підтримується державними чинниками.
Нагадує Альманах і про таку важливу справу ЛУЖ як видання трьохтомного енциклопедичного довідника “Українська жінка у визвольній боротьбі 1940-1950 рр.” У 2004 році вийшла перша книга “Українська жінка у визвольній боротьбі 1940-1950 рр.” У 2006 році появився другий том, а в 2009 – третій. У всіх трьох томах – відомості про майже дві тисячі українських героїнь. Цей біографічний довідник, упорядником якого була Надія Мудра, було видано у Львівському державному видавництві “Світ”. Це видання викликало неабиякий резонанс як в Україні, так і в світі
Також доволі докладно описано проведення Лігою Українських Жінок літніх дитячих таборів. Членкині Ліги, допомагаючи батьків зайняти дітей у час вакацій, одночасно дбали про формування національної свідомості підростаючого покоління, плекання патріотизму, культурних навиків та християнської моралі.
Особливо вагомою заслугою Львівської Ліги Українських Жінок є створення у Львові величавого “Меморіалу жертвам політичних репресій московського комуністичного режиму в Україні”. Це – пошанування місця захоронення тисяч невинних жертв комуно-большевицького терору, котрі були знищені совєтськими нелюдами, коли вони в 1941 році відступали перед німцями. І хоч створювався цей 100-метровий комплекс місцевою владою, але згадка про ці поховання, доведення достовірності їх та ініціатива створення організаційного комітету таки належить Лізі та невтомним кураторам проекту, співголовам Львівської обласної організації ВЛУЖ Надії Кохалевич і Мирославі Кушнір.
Про ці й інші діяння Львівської міської організації Всеукраїнської Ліги Українських Жінок розповідає Альманах. Це своєрідний, ілюстрований, звіт про діяльність організації і разом з тим – конкретні сторінки української історії та свідчення активності й жертовності українського жіноцтва.
ЛМО ВЛУЖ, яка всі свої заходи й акції здійснювала безоплатно, тепер безоплатно дарує свій інформаційний альманах бібліотекам, навчальним закладам, музеям – усім, хто може і хоче продовжити нашу справу безкорисливого служіння Україні.
