Доцільна мораль для бізнесу та маловірний економічний аргумент
“The Wall Street Journal” минулого тижня ( 26 і 27 червня 2014р.) опублікував на правах реклами статтю президента і генерального директора Національної асоціації промисловців (NAM) та Торгової палати США (USCOC) під назвою “Американська зацікавленість в Росії і Україні.” Це лобіювання проти санкцій, таке заключення можна зробити з підсумкової заяви,” Американські робітники та індустрія оплачують вартість односторонніх економічних санкцій, які дають мало надії на підвищення здатності Сполучених Штатів для досягнення своєї зовнішньополітичної мети “.
Якби це було умовляння наших європейських союзників про введення санкцій, висока мораль залишилася би недоторканою, але, на жаль, намір тут – відмовити президента і департамент фінансів від введення санкцій проти Росії, тому що, як читаємо в рекламі: “Пора покласти американські робочі місця та їх зростання на перше місце.” Багато американців, у тому числі нинішня адміністрація президента Обами з секретарем Керрі з зовнішньополітичного керма, вважають, що Сполучені Штати мають зобов’язання ввести санкції проти Росії. Мабуть, що ні – така позиція NAM і USCOC.
Однак, описуючи участь США в Україні як “досягнення своєї зовнішньополітичної мети” є перекрученням того, якою позиція США є або має бути. Давайте припустимо моральний компонент, що поважає міжнародні норми підтримки демократії та збереження територіальної цілісності, особливо тієї країни, що ми запросили приєднатися до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ). Ми надали вражіння гарантії безпеки Будапештським меморандумом 1994 року, навіть якщо у самому меморандуму не вистачає гарантованості та примусовості виконання. Україна приєдналася до ДНЯЗ виключно через США. Далі, знову ж в Бухаресті в 2008 році, ми обіцяли план дій з членства в НАТО для України, але були не в змозі його реалізувати. Реальність була і є такою, що народ України бачив і бачить в нас друга і часто покладається на нас через цю дружбу.
Це правда, що багато разів у минулому мораль була жертвою політичної доцільності і всемогутнього долара. Торгівля зерном з СРСР відбувалася в розпал голоду в Україні в 1932-33рр., і, по суті, президент Рузвельт визнав СРСР і обмінялися дипломатичними відносинами в 1933 році. Крім того західні банківські операції, в тому числі провідних американських банків, зіграли значну роль в пособництві та спробі нацистів передачі їх багатства для використання в майбутньому під час скоєння “Голокосту.” Ця співпраця з нацистською Німеччиною сталася через всемогутній долар. Це було злочином, тому що це була зрада США, підтримкою її ворога.
Тепер аргумент про американські робочі місця і зростання економіки. Це питання має бути розглянуто через призму того, що таке Америка і на чому вона стоїть. Компоненти підтримки споживачами американського виробника і американського бізнесу не грунтується строго і сліпо на патріотизмі. Видалимо фактор американської виключності та лідерства, яке включає в себе такі питання, як демократія та моральність, залишимо лише голий економічний інтерес. Багато американців схильні “купувати американське” через патріотизм та облік правил економічної гри, відповідних для країни, яка є провідником світової демократії з винятковою діловою поведінкою, такою як: дитяче трудове законодавство, умови праці, закони про не-дискримінацію, рівну оплату праці і т.п., все відповідно глобальній ролі Америки.
Якщо немає офіційних санкцій чи введених ембарго, американські підприємства можуть вільно торгувати з найгіршими елементами глобального суспільства і збагачувати себе і ці елементи. Але тоді не розігруйте патріотичну карту. Не існує більше високого морального рівня. “Купуй американське”- стає просто гаслом, без реального сенсу, як стає наша економіка , принаймні, в деякій мірі, спираючись на операціях з бандитами та злочинцями.
Чесно кажучи, аргумент- “робочі місця та зростання на першому місці»- не грунтується на економічній реальності наших торговельних відносин з Росією. Якщо розглядати дані по торгівлі в 2013 році, американський експорт до Росії склав 11 млрд. доларів, тоді як імпорт з Росії був 27 мільярдів доларів. Цей експорт становить менше одного відсотка (0,7%) від загального обсягу експорту США. То кого ці санкції тиснуть найбільше?
Тому аргумент- “робочі місця і зростання на першому місці” не є моральним ні економічним аргументом. Існує «прибуток» для деякого конкретного корпоративного керівництва, великого бізнесу і їх акціонерів. Хіба ми маємо задовольняти цей невеликий сегмент економічної еліти? Більш складний і справедливий аналіз передбачуваного прибутку, з урахуванням всіх економічних змінних,показує, що позбавлення моралі, американського лідерства і поваги у світовому спів-товаристві, може привести до набагато гірших наслідків, тому що “купуй американське” стає не обов’язково тим “, що потрібно робити.” Як ви поясните це американському робітникові, який до цих пір вірить в Америку і не зрозуміє, чому його сусіди не купуватимуть його продукт.
30 червня 2014р. Аскольд С. Лозинський
