Баттерфляй та Україна
Пішли ми з дружиною до Львівської Національної Опери імені Соломії Крушельницької на “Мадам Баттерфляй”, здається, для розваги. Але опера дала нам нове переживання, як часто буває з шедеврами.
Американський лейтенант Бенямін Франклін Пінкертон практично обманув і згвалтував бідну японську пятнадцятилітню дівчину. Тоді він виїхав в Америку. Вона народила дитину. Довідавшись, що є син, він вирішив повернутися, закінчити з Баттерфляй, а дитину забрати з собою. Обманена дівчина для нього віддала все що мала, включно з своєю вірою і родиною. Її цуралися її земляки, і вона залишилась без честі. Не маючи гідності, ні життя, вона виконала самогубство.
Казали друзі і знавці композитора Пуччіні, що роль Мадам Баттерфляй написав він для світово-відомої української співачки Соломії Крушельницької.
Сидячи у залі, при цій нагоді, згадав я також слова Тараса Григоровича Шевченка з поеми “Катерина”, тільки не про японку, а українку, та не лейтенанта американського, а солдата москальського. але з подібним сюжетом кохання, згалтування, обману та пізнішого поневірянням і розпуки.
“Кохайтеся чорнобриві та не з москалями.
Бо москалі чужі люде, роблять лихо з вами.”
У моїх очах Мадам Баттерфляй – це дійсно Україна, а Пінкертон – це Америка, і не тільки сучасна, а по відношенню до України, Америка з її облудливою політикою майже сторічної давнини.
Бо Америка в особі Президента Франкліна Рузвельта практично згвалтувала Україну у 1945, віддаючи її та другі нації і держави Східної Європи москалям під привидом СРСР. Під час Холодної війни Америка відкрито і підпільно працювала увесь час щоби підтримати принцип істотної російської єдності, уважаючи українців як сепаратистів. Москалів вона проголошувала корінним народом всього СРСР. Ця політика Америки був зовсім штучно годована для того, щоби умиротворити москаля. І це продовжувалось протягом 45 років.
До останньої хвилини “Холодної війни”, тобто в серпні 1991 року, Президент Америки, старший Джордж Буш, закликав українців зберегти імперію. Після проголошення незалежності України, 24 серпня 1991, і навіть референдуму 1 грудня, Америка спочатку не визнала її як суверенну державу, аж 25 грудня 1991, і це після резиґнації Горбачова і формальної ліквідації СРСР. Було мало вияву доброї волі, хоча сама Росія в особі Єльцина ліквідувала СРСР. Буш прислухався тільки до Горбачова.
А вже у час після визнання Америка далі поводилась нещиро, а то і ганебно, обманула Україну брехнею, мовляв запевненням безпеки, позбутися ядерної зброї та урану на користь Кремля. Будапештський меморандум це вершок політичного шахрайства, за що у першу чергу відповідає Америка. Довірлива Україна думала, що Америка керується добром. Розчарування прийшло, але прийшло пізно.
При першому вторгненню Москви в Україну, тобто у Крим у 2014, Америка казала не боротись. До речі, під час Революції Гідності тільки два Сенатори: Макейн і Мирфі приїхали в Україну, щоби підтримати її. Ніхто з адміністрації Президента Обами не приїхав. За час повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 і протягом майже трьох років, Америка допомагала, але так, щоби Україна не програла, але і не виграла, не доставляючи потрібної зброї, або з великим запізненням.
А от тепер Америка обрала жорстокого і примітивного головнокомандуючого, щоби з Україною попрощатися, як це зробив Пінкертон з Баттерфляй. Це усе відбувається з зухвалістю, а щодо Трампа, то ще з брехнею.
Але Україна не Баттерфляй, яка вповні вповні закохана і залежна від Пінкертона. Вона не у розпуці, хоч є дуже важкі переживання. Україна сама сильна і не тільки на дусі і має добрих друзів та союзників. Сама її зброя сильніша і дальшесяжна ніж та, яку досталяє Америка. Її воїни найкращі у всьому світі, бо вони козацького роду та борються за існування власної нації. Українська нація зі своїми союзниками Європи та поневоленими народами у Російській імперії остаточно переможе, а Америка разом з безсовісним варіантом Пінкертона – Трампом стануть, якщо не є вже, посміховиськом цілого світу. При куртині я свистав на Пінкертона. Свищу і на Трампа.
2 лютого 2025 року Аскольд Лозинський
