Артиста легко образити…
Не вміють цінувати сьогодні справжнього акробатичного мистецтва. Навіть, коли блискучу розтяжку у спробі сісти на шпагат «між Сходом і Заходом» черговий раз демонструє такий вже досить літній атлет, як Віктор Янукович. І номер ніби вдався – а всі невдоволені. Зрозуміло, ще коли опозиція бурчить – роль у неї така. А то ж не тільки вона…
А номер же ж справді, нібито, вдався. Приїхав Янукович до Брюсселя на самміт Україна-ЄС. Розповів, що зараз Україна не має моделі співпраці з Митним Союзом, але прагне до її пошуку. І асоціацію з ЄС хоче, дуже-дуже хоче. Президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу пояснив, що неможливо одночасно бути членом Митного союзу і мати поглиблену зону вільної торгівлі з ЄС. Логічно, Київ буде думати далі. А поки що підписали угоди про виділення макрофінансової допомоги у розмірі 610 мільйонів євро. Мається на увазі – для Києва від ЄС, не навпаки. Так що візит вдався, номер зі шпагатом ось в яку суму оцінили!
Знаючи, що будучи політиком-практиком, проте не оратором, Янукович може не зовсім точно донести до української громадськості головні успіхи, досягнуті в Брюсселі, віце-прем’єр Юрій Бойко вирішив додатково чітко і зрозуміло повторити: Янукович на самміті заявив, що Україна не допустить жодного тиску у виборі щодо Євросоюзу та Митного союзу і буде діяти виключно в національних інтересах, це принципова позиція. Гарно!
Тепер можна і для Москви якусь цукерочку, хоч би карамельку пошукати, щоб ображений Путін знову з газом не почав гратися. Наприклад, Янукович запропонував: Україна може отримати у Митному союзі статус спостерігача (звичайно, якщо на це згодиться Росія ну та інші її союзниці – союзянки). А що, теж гарно! Хто сказав, що в ЄС і МС водночас неможливо опинитися?! Баррозу треба ще повчитися акробатичної майстерності!
І ось, коли Віктор Федорович та його соратники захоплюються таким цирковим трюком, починається… Спочатку міністр торгівлі Євразійської економічної комісії Андрій Слєпнєв зайнявся гаданням стосовно майбутнього (стратегічним прогнозуванням, по-науковому), полякати вирішив: У випадку, якщо українська участь в зоні вільної торгівлі з іншим великим партнером (ЄС, може, в майбутньому Китай чи ще хтось) істотним чином негативно впливатиме на виробників Митного союзу, то в цьому випадку Митний союз має можливість застосувати відповідні захисні заходи». От же ж прикрий міністр, цирк – це ж розвага, радість, веселощі, а йому все якісь страхіття, прикрощі ввижаються. Втім, можливо, в людини просто кепський настрій, і тому не вдається «оцінити красу гри».
Але, виглядає, настрій кульгає і в російського посла в Україні Михайла Зурабова. Почав і він похмуро розповідати про те, що якщо війна в сучасному світі не ведеться військовими засобами, то це не означає, що вона не ведеться, вона тільки набирає економічної форми. Росія, бачте, пропонує Україні разом «вторгувати кращі умови» (уточнювати в пана посла – для кого, було б некоректно). А Київ у відповідь: «Знаєте, ми спробуємо, мабуть, самі». Але ж не пасує так з Москвою балакати, там кривляться: : «Колеги, ми від вас хочемо тільки одного – ясності. Самі? Значить, самі. Тільки потім без образ». І одразу нагадав, для прикладу, за що потім не слід ображатися. Для прикладу – виробництво літаків АН-70, так би мовити, «спільний» україно-російський успіх. Міністерство оборони Росії передбачало закупити 70 одиниць, потім – 60, в передостанній раз – 16. Тепер – нуль. Тому що Росія почала виробляти власні військово-транспортні літаки Іл-476. Оскільки не може нескінченно довго зберігати пропозицію співпраці, коли її, за версією Кремля, «не чують». А тому змушена шукати «альтернативу». Ось така сумна історія, ціла військово-повітряна балада.
Справді, не цінують у нас циркове мистецтво. Ні в Україні, ні на Заході, ні, як виявилося – навіть на Сході. Справжнім артистам, майстрам цього жанру, саме добра нагода образитися, почати пакувати своє шапіто на Банковій і податися шукати вдячнішої публіки. Поки їхній мужності вчасно покинути арену ще хоч хтось аплодуватиме (можливо, аплодуватиме).
Юлій Хвещук
