Арбузові нерви не залізні
Масштабність акцій протесту українців проти розвороту влади із західного шляху на східні манівці змушує нервувати і помилятися навіть першого віце-прем’єр-міністра Сергія Арбузова. Коли у Верховній Раді його формальний шефАзаров кидався прапором ЄС, витримки у нього вистачило – вручений йому стяг він із ввічливою усмішкою акуратно відклав у бік. Проте людські нерви – не залізні, навіть коли вони Арбузові. І здали вони тоді, коли у його приватному господарстві трапився «шокуючий» інцидент.
Випусковий редактор телеканалу «Business» Тетяна Мельниченко 22 листопада у ранковому ефірі поставила інформацію про вихід людей на майдан і незгоду з зупинкою євроінтеграційного процесу. І того ж дня її звільнили з роботи. На своїй Facebook-сторінці вона написала: «З точки зору журналістики – баланс у випуску було дотримано повністю. Я ні про що не шкодую. І нікому нічого не доводитиму. Є вища сила, яка все бачить. І за кожне рішення рано чи пізно доводиться відповідати». Закінчивши словами: «Я рада, що мені вказали згори, що у цій команді мені не місце і охоче приєднаюся до людей, які готові творити справжню журналістику. І ще, я досі вірю у наших людей – у їхню силу, стійкість, мужність, незламність, коли вони гуртуються разом! Разом – ми сила! Український дух переможе!»
Прес-служба телеканалу поспішила викласти офіційну версію. Мовляв, «проігнорувавши діловий формат телеканалу», Тетяна Мельниченко«власноруч включила до ранкового ефіру заполітизований сюжет». Керівництво телеканалу вважає: «Суспільно-політичні сюжети та найактуальніші політичні теми у програмній концепції телеканалу не передбачено. Відповідно, редакція телеканалу не виробляє матеріалів зі згаданої тематики». А тому: «Дотримуючись стандартів об’єктивності та збалансованості новин, ми не могли проігнорувати подібні дії співробітника, що призвели до порушення програмної концепції телеканалу. Це питання обговорено на нараді редакційної колегії, після якої Мельниченко написала заяву про звільнення за власним бажанням».
Телеканал «Business» (раніше – Ukrainian Business Channel (UBC) —спеціалізований інформаційно-аналітичний телеканал, створений у 2007 році.Головна аудиторія — ділові люди. Нині має аудиторію у понад два мільйони потенційних глядачів кабельної та супутникової мережі у столиці та різних областях України. Руслан Демчак, власник «Ukrainian Business Group» (UBG), до медіанапрямку котрої ще недавно належав телеканал «Business» (а також «Ukrainian Fashion», «A-One Україна», «Dobro TV і Z»), восени 2012 року опинився в СІЗО за підозрою у легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Тоді ж він поспішив розіслати пропозицію щодо купівлі власних ЗМІ. Найдорожче оцінював канал «Business», пропонуючи купити його за 10 мільйонів доларів США.
З часом підозри дивним чином розвіялися, чи то пак, не підтвердилися. І, через відсутність складу злочину чи з якимось іншим формулюванням Руслан Демчак в кінці лютого 2013 року вийшов із СІЗО. Після чого (не відразу, звичайно), продав телеканал «Business» першому віце-прем’єр-міністру Сергію Арбузову. За яку суму – невідомо. Зрозуміло, воля в будь-якому випадку дорожча за будь-який телеканал.
Звісно, якщо купляєш телеканал, зорієнтований на бізнес-середовище, з метою реклами сумнівних успіхів власного уряду, то звістка про те, що саме в його ефірі демонструють спротив українців урядовій політиці – це вкрай неприємно. Але примушуючи журналістку до написання заяви «за власним бажанням» чи то сам щокатий «перший віц», чи то його запопадливі підлеглі однозначно не аналізували ситуацію та не зважували можливі наслідки. Добре, пішов такий сюжет – і що з того? Підприємці, які мають бізнес-інтереси у співпраці з ЄС, і так тихо проклинають уряд, Партію регіонів та всіх їхніх керівників включно з Арбузовим. Ті ж, чий бізнес зорієнтований не на європейські ринки, а, для прикладу, ханти-мансійські, чукотські або ж магаданські, все одно байдуже ставляться до всіх довкола ЄС-них ексцесів – аби їхні фінанси зберігалися у західних банках, а діти осідали в європейських університетах, а не в російських стайнях на взірець Сколково. Отож, з’явився сюжет на тему, про яку і так всі знають, переглянули його. І на цьому все б завершилося. Але ж ні… Як це так – на телеканалі самого Арбузова політику його ж уряду та й критикувати?! Тому журналістку – геть!
Результат: інформація про звільнення Тетяни Мельниченко миттєво розлетілися країною, особливо – в журналістському середовищі, яке й так вирізняється мінімальною толерантністю стосовно влади. А тепер отримало додатковий стимул для свого критичного висвітлення урядових «буднів та діянь», згадуючи старі-добрі часи «темників» та цензури.
Висновок перший: якщо Арбузов не здатний проаналізувати ситуацію та зважити можливі наслідки в ситуації з якимось інформаційним повідомленням (або тримає людей, які приймали таке безглузде рішення), як же ж можна такому «проффесіоналу» довіряти посаду №2 в уряді? Хіба що при президентстві «проффесора».
Висновок другий: пора обох «еФеФів» чимскоріш звільняти від розкошування на владних кріселках.
