З Росії: Фонд збереження рідних мов чи похоронна команда?

Стали відомі склади опікунської ради і правління Фонду збереження і вивчення рідних мов народів Росії. Так, до складу опікунської ради увійшли 15 осіб. Очолив його Микола Федоров, перший заступник голови Ради Федерації, (колишній президент Чувашії, а також екс-федеральний міністр юстиції і сільського господарства). Також до складу опікунської ради включено міністра освіти РФ Ольгу Васильєву, главу федерального агентства у справах національностей Ігора Баринова, голову комітету Держдуми у справах національностей Ільдара Гільмутдінова, а також його заступника Григорія Лєдкова, який очолює Асоціацію корінних нечисленних народів Півночі, Сибіру і Далекого Сходу. Крім того, від Федеральних Зборів до ради фонду делеговані голова комітету Держдуми з питань освіти В’ячеслав Ніконов і член комітету Ради Федерації з питань федеративного устрою, регіональної політики, місцевого самоврядування та справах Півночі Ольга Старостіна. Міннауки буде представлено заступником міністра Мариною Боровською, а Мінкультури – заступником міністра Ольгою Яріловою. Ще одне місце віддано Володимиру Григор’єву, заступник голови Росдруку. Решта місць в опікунській раді розподілені між науковими організаціями. Так, наприклад, в складі числяться ректор РГПУ ім. Герцена Сергій Богданов, президент Російської академії освіти Юрій Зінченко, директор Інституту мовознавства РАН Андрій Кибрик, науковий керівник Інституту етнології і антропології РАН Валерій Тишков, а також Людмила Дудова, голова асоціації вчителів російської мови і літератури.
Головою правління фонду призначена проректор МДУ ім. Ломоносова, начальник управління університету по роботі з талановитою молоддю Тетяна Кортава. Решта 11 місць у правлінні в основному розподілені між співробітниками наукових організацій. Наприклад, до складу включені Ольга Александрова, заступник завідувача центру філологічної освіти Інституту стратегії розвитку освіти Російської академії освіти, Євген Головко, директор Інституту лінгвістичних досліджень РАН, Андрій Головнев, директор музею антропології та етнографії ім. Петра Великого (Кунсткамера) РАН, Володимир Грусман, директор Російського етнографічного музею, Анна Дибо, завідуюча відділом урало-алтайських мов Інституту мовознавства РАН, Ігор Набок, директор інституту народів Півночі РГПУ ім. Герцена, і Єлизавета Хамраева, завідувач кафедри довузівського навчання російської мови як іноземної Інституту філології МПДУ. Від чиновників в правління входять заступник керівника ФАДН Михайло Мішин і замдиректора департаменту держполітики в сфері загальної освіти Міносвіти Сергій Пилипенко. Крім того, до складу включили президента федеральної національно-культурної автономії російських німців Генріха Мартенса і голови ради Асамблеї народів Росії Світлану Смирнову.
Питання. Яке відношення всі ці люди (крім двох-трьох) мають до рідних мов народів Росії? Які рішення на захист рідних мов народів Росії можуть приймати ті ж Никонов і Гільмутдінов, якщо вони, як видається, і були головними лобістами поправок до “Закону про освіту”, який ввів право вибору рідної мови і скасували обов’язковість вивчення державних мов республік? Де в керівництві Фонду представники хоча б національних республік, які могли б там відстоювати безпосередньо інтереси своїх рідних мов?
Відповідь. Створення Фонду збереження і вивчення рідних мов – на мій погляд, шовіністичне знущання над неросійськими народами Російської Федерації, неприкрита форма відторгнення народів країни від участі у вирішенні життєво важливих питань свого національно-культурного розвитку, інструмент подальшої реалізації унітаристської, асиміляторської мовної та культурної політики. До речі, уточнимо, що фінансування Фонду на 2019 р становить близько 80-90 млн. Рублів. Мабуть, на утримання штату … Нагадаю, що обсяг фінансування заходів Програми “Російська мова” на 2016-2020 рр. становить 6147,5232 млн. рублів, тобто півтора мільярда (!!!) рублів на рік.
Висновок. Ідеологи сучасної російської національно-культурної політики, яка демонструє повний відхід від принципів федералізму і фактично гальмує національно-культурний розвиток народів країни, на моє переконання, свідомо чи несвідомо, ведуть державу до розвалу і повинні будуть понести відповідальність за всі негативні суспільно-політичні, соціальні та культурно-освітні наслідки реалізації своєї доктрини.

Тамерлан Камболті, Владикавказ