Як виглядає справа з дискримінаціями в Україні. Соціологія

15.07.2015

Дослідження проведено Інформаційно-аналітичним центром «RATING Pro» за результатами національного опитування Соціологічної групи «Рейтинг». 14–22 травня 2015 опитано 2000 респондентів (особисте інтерв’ю face-to-face) від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Помилка: не більше 2,4%. Також використано результати опитувань Eurobarometer.

Українці вважають, що в цілому дискримінації в Україні мало поширені

• На думку опитаних, дискримінації відносно більше поширені в Україні коли йдеться про людей старшого віку (38%) та інвалідів (33%). Водночас, менш поширені за сексуальною орієнтацією (27%), статтю (21%), молодшим віком (21%), етнічним походженням (18%) чи релігійними поглядами (14%).

• Порівняно з країнами ЄС (дані опитувань Євробарометру), українці досить часто схожі в своїх оцінках до таких країн як Польща, Румунія, Болгарія, Балтійські країни. При цьому, українці рідше відзначають наявність дискримінацій, ніж опитані в більшості країнах Європи, особливо це стосується оцінок наявності дискримінації за статтю, етнічним походженням, релігійними поглядами, сексуальною орієнтацією.

• Рідше відзначають наявність різних дискримінацій в Україні мешканці Заходу та Центру країни, частіше – Півдня та Сходу. Особливо це стосується дискримінацій за віком, інвалідністю, етнічним походженням. Якщо на Заході 28% опитаних вважають, що в Україні поширена дискримінація через старший вік, то на Півдні і Сході таких понад половина; через молодший вік – 8% проти 33%; через інвалідність – 28% проти 50%; через стать – 8% проти 33%.

Дослідження показало, що відчуття комфорту у випадку, коли представник певної групи буде безпосереднім керівником, є найвищим і завжди менше, коли він буде мером і ще менше, коли буде президентом. Таким чином, чим вищий ранг посади, тим менша терпимість до різних груп населення, або чим вища публічність посади, тим консервативніші погляди

• Лише 14% опитаних почувались би комфортно якби їх безпосереднім керівником був представник секс-меншин. Трохи більше чверті почувались би комфортно якби їх безпосереднім керівником була людина іншого етнічного походження (ніж більшість населення) чи іншої раси. Лише 40% почувались би комфортно якби їх безпосереднім керівником була людина з інвалідністю.

• Разом з тим, відносно більш лояльне ставлення на керівних посадах є до жінки, людей старшого чи молодого віку.

• Цікаво, що в Україні показник відчуття комфорту, коли на посаді президента буде людина старшого віку, один з найвищих у Європі. Лояльність до молодого президента – на середньоєвропейському рівні. Проте, за рівнем сприйняття на посаді президента жінки, людини з інвалідністю, людини іншого етнічного походження, представника секс-меншин, Україна суттєво поступається розвинутим країнам Європи.

• Важливо, що чим молодше вік респондентів та чим вищою є освіта, тим більшою є терпимість до представників сексуальних меншин. Крім цього люди з вищою освітою краще сприймають представників іншої раси чи етносу на посадах керівника, мера чи президента.

Ставлення українців до конкретних етносів та груп досить різниться, особливо коли це стосується оцінки перспективи їх можливого входження в сім’ю респондента, тобто коли йдеться про більш персональний рівень

• Дві третини респондентів негативно поставилися би якби дізнались, що їхня дитина зустрічається з темношкірою людиною, Майже 60% – з людиною арабського чи азіатського походження. Позитивно поставились б лише 6%.

• Майже половина негативно і лише 10% позитивно поставились би якби дізнались, що їхня дитина зустрічається з людиною кавказької національності.

• Разом з тим, респонденти переважно нейтрально поставилися би якби дізнались, що їхня дитина зустрічається з євреєм / єврейкою (56%) або росіянином / росіянкою (53%). При цьому, рівень позитивного ставлення в такій ситуації до росіян вищий (30%), ніж до євреїв (18%).

• Мешканці Заходу найгірше ставляться до перспектив того, що їхня дитина зустрічатиметься з людиною іншого етносу чи раси. Більш лояльні на Півдні та Сході країни. Кардинальні відмінності були помічені у ставленні до росіян: якщо на Заході 43% опитаних негативно оцінили б факт, що їхня дитина зустрічається з росіянином / росіянкою, то у Центрі таких лише 14%, на Півдні – 8%, на Сході лише – 2%. Разом з тим, у більшості цих регіонів домінують нейтральні оцінки.

Ставлення українців до певних соціальних груп більш негативне, ніж до етносів чи рас

• 84% респондентів негативно поставилися би якби дізнались, що їхня дитина зустрічається з людиною, яка здолала алкогольну (наркотичну) залежність. 88% – з людною, перебувала в закладах позбавлення волі, 95% – хворою на СНІД, ВІЛ-позитивною.

• Майже 80% опитаних було б Вам соромно дізнатись, що їхня дитина нетрадиційної сексуальної орієнтації.

Дослідження показало певні протиріччя, коли з одного боку респонденти говорять про відсутність дискримінацій в Україні, з іншого – самі виявляють певний рівень несприйняття різних груп населення

• Половина опитаних вважають, що в Україні практично відсутня дискримінація через сексуальну орієнтацію. Проте, 80% респондентам, які так вважають, було б соромно дізнатись, що їх дитина нетрадиційної орієнтації, 60% було б некомфортно, якби мером їх міста або керівником на роботі був представник секс-меншин.

• Майже 70% опитаних вважають, що в Україні практично відсутня дискримінація за етнічним походженням. В той же час понад 60% з них негативно поставились би, якби дізнались, що їх дитина зустрічається з темношкірим, понад 50% – з арабом чи азіатом.

• Серед тих, хто вважає, що дискримінація по причині етнічного походження в Україні не поширена, майже половина почувались би некомфортно якби їх керівником на роботі була людина іншого етносу.

• Джерело: From: "RATING" <[email protected] Wed, 15 Jul 2015 02:26:32 -0700 (PDT)